СБУ затримала злочинну групу, яка викрала дитину місцевого депутата і хотіла майже пів мільйона доларів за її звільнення

Возможно, это изображение (военная форма и на открытом воздухе)

Співробітники СБУ знешкодили злочинне угруповання, яке займалося викраденням людей та вимаганням грошей за їх звільнення. Зловмисників зупинили «на гарячому» – після викрадення дитини одного із депутатів Полтавської обласної ради.

За оперативними даними, організатором «схеми» є чоловік, який наразі перебуває за гратами. Його обвинувачують у вчиненні умисного вбивства з особливою жорстокістю, тому до вироку суду він знаходиться у Київському слідчому ізоляторі.

Незважаючи на позбавлення волі, зловмисник розробив план та організував викрадення дитини впливового бізнесмена і депутата Полтавської обласної ради. Чоловік підшукав виконавця викрадення через інтернет і запропонував спільнику винагороду в розмірі 100 тис. доларів США.

Викуп за дочку депутата становив 470 тис. доларів США. Вказані кошти мали бути перераховані на електронний гаманець біткоїнами.

Зловмисникам, за сприяння додатково залучених осіб, вдалося викрасти дівчинку, після чого вони вступили в перемовини з її батьками. Вони погрожували фізичним насильством та смертю їхньої дитини.

Незважаючи на те, що викрадачі застосовували виняткові заходи конспірації, а саме спілкувалися між собою та з батьками дівчини виключно через Телеграм-канал або приховану інтернет-мережу «Даркнет», правоохоронці змогли встановити та затримати їх.

У зв’язку з достатніми доказами зловмисникам повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 189 (вимагання) та ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) КК України. Наразі підозрюваним обрано запобіжні заходи.

Встановлюються інші особи, які можуть бути причетними до цього правопорушення.

Заходи із викриття зловмисників проводило Головне слідче управлінням СБУ за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, а також за оперативного супроводу Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ і за сприяння оперативного відділу Державної установи «Київській слідчий ізолятор».

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як на окупованій Росією частині українського Донбасу кремлівські пропагандисти влаштовували вибори до Держдуми

Ось і відгриміли переможними литаврами чергові вибори до Держдуми РФ. Ну не те щоб то були «вибори» в повному розумінні слова, бо вибору як такого в росіян не було: цього року російська влада безсоромно застосувала практично всі засоби й методи фальсифікацій волевиявлення.

На тлі загальноросійської виборчої вакханалії блюзнірства та брехні голосувало на виборах до Держдуми РФ і населення окупованих Кремлем територій України — «ЛНР» та «ДНР». Усе пройшло «тихо та спокійно». А як ще на окупованих територіях могло пройти голосування, до якого влада готувалася, як до військових дій? Готувалася задовго до початку виборчої кампанії, застосовуючи як адміністративно-окупаційний вплив, так і казочки про «русский мир», що «так чекає нових росіян», котрі не змогли виїхати з окупованих територій і залишилися на теренах невизнаних республік.

Влада «ДНР» повідомила, що в так званій республіці відкрито 256 дільниць, на яких «новим» громадянам РФ допомагали зареєструватися на сайті держпослуг і отримати доступ до дистанційного голосування. Понад 150 аналогічних дільниць було відкрито в «ЛНР».

Влітку поточного року в «республіках» було розгорнуто кампанію з видачі свідоцтв про соціальне страхування — СНИЛС («страховой номер индивидуального лицевого счета»). Раніше жителі невизнаних республік, які отримують російські паспорти за спрощеним порядком, могли оформити СНИЛС тільки після реєстрації в одному з регіонів РФ. Спеціально під вибори цю процедуру спростили.

Для тих, хто з якихось причин не міг узяти участі в дистанційному голосуванні, влада самопроголошених республік організувала масове підвезення на територію Ростовської області. Голосували жителі ОРДЛО на спеціально відкритій 91-й дільниці, розміщеній здебільшого вздовж кордону з Україною. Голосувати «бажані й рівноправні» жителі окупованих територій могли тільки за одномандатними списками, бо в паспортах РФ, які їм так масово й нав’язливо видають на територіях «ЛНР» та «ДНР», немає даних про реєстрацію.

Для перевезення «нових громадян Росії» на вибори в Держдуму було задіяно 825 автобусів та 12 потягів. На кордоні на час проведення голосування спеціально розвантажили рух транспорту, налякавши заздалегідь усіх «цивільних» можливими обмеженнями руху. Під вибори в «ДНР» продовжили до 30 вересня скасування комендантської години у вихідні. Мало того, саме на ці вибори окремим указом вільною від обмежень зробили й ніч із неділі на понеділок: багато автобусів поверталися, за місцевими мірками, зовсім пізно… Людей агітували безкоштовним сухим пайком та можливістю відвідати продовольчі магазини на території Ростовської області (бо ціни на продукти харчування на «материковій частині РФ» значно нижчі від цін на окупованих територіях Донбасу).

На пресконференції за підсумками голосування голова Ростовського виборчкому Андрій Буров заявив, що близько 50 тисяч «нових росіян» з «ДНР» та «ЛНР» на виборах депутатів Держдуми змогли проголосувати на території Ростовської області. За його словами, для участі в електронному голосуванні на сайті Дистанційного електронного голосування (ДЕГ) зареєструвалося 162 тисячі жителів українського Донбасу. З них у голосуванні взяло участь близько 150 тисяч (понад 93%).

Про реальний масштаб фальсифікації голосів можна тільки здогадуватися. Зазвичай списки виборців, зареєстрованих на виборчій дільниці, щоб запобігти дублюванню голосів виборців узгоджуються з ТВК, де їхні прізвища перевіряються і вносяться до системи ДАС «Вибори». Та на цьогорічних виборах прізвищ виборців з окупованого Донбасу ніхто не перевіряв і не вносив до системи. Тому влада мала можливість «тиражувати» виборців на різних дільницях на власний розсуд і на власну потребу.

«Вибори» в самопроголошених республіках Донбасу характеризуються практично повною відсутністю конкуренції російських політичних партій за місцевого виборця та будь-якої місцевої проблематики в передвиборних обіцянках. Звісно, жодних мереж партійних спостерігачів у селах Ростовської області ніхто не помітив. Нікому було відправляти повідомлення про «каруселі», інциденти й підтасовки. Безальтернативна «Единая Россия» (ЕР) не залишила шансів нікому. Реклами інших партій РФ в «ДНР» та «ЛНР» не було в принципі. Тільки ЕР. Та ще скрізь у містах уздовж вулиць і трас за кілька тижнів до виборів встановили однотипні рекламні щити з написом «Россия наш выбор» та закликами голосувати дистанційно й особисто.

Фото, надане автором

Щоб надати вигляду «масовості та добровільності» голосуванню на окупованих територіях, було активізовано діяльність прокремлівських громадських організацій на кшталт «Общественное движение «Донецкая Республика», активісти яких потім стали «кураторами» груп, котрі вивозилися для голосування на територію Ростовської області.

«Единая Россия» повністю домінувала в місцевому інформаційному полі: в партію вступили всі публічні люди «ДНР», у Донецьку відбувся з’їзд «прибічників» ЕР, під егідою партії в самопроголошену республіку завозили вакцини, проводили масові заходи та молодіжні фестивалі на кшталт «Море-Ліс», під час яких всіх охочих вивозили до моря в Донецькій області та в ліс у Луганській по черзі. Чого тільки варті гучні святкування «дня народження» Макіївки, Дебальцевого та Ясинуватої за організаційної підтримки партії «Единая Россия»!

Фото, надане автором

Завдяки проукраїнським групам інформаційного спротиву було отримано матеріали приватного листування посадовців невизнаних республік «ЛНР» та «ДНР», оприлюднені нижче. З цих матеріалів стає зрозуміло, як працює машина російської пропаганди в ОРДЛО.

Основною умовою функціонування ЗМІ (друкованих, електронних, радіо та телебачення) на окупованих територіях є повна лояльність до окупаційних адміністрацій. Природно, свободи слова в «ДНР» та «ЛНР» немає. Контроль над засобами масової інформації покладається на окупаційне «міністерство інформації», підпорядковане особисто Денису Пушиліну, повністю підконтрольному Кремлю. І якщо місцеві ЗМІ, якими керує окупаційна адміністрація, отримують команду агітувати жителів за партію «Единая Россия», то це означає, що «голова псевдореспубліки» отримав відповідне розпорядження з Москви, поставив завдання «міністерству інформації», яке, своєю чергою, розіслало відповідні вказівки редакторам газет, журналів, сайтів та адміністраторам сторінок у соцмережах.

Такі «вказівки» чітко простежуються в листуванні колишнього чиновника «міністерства інформації ДНР», а нині — наближеного до окупаційної адміністрації донецького журналіста і блогера Олексія Акутіна з Мариною Воронковою, головною редакторкою газети «Родина», що виходить в окупованому Росією Харцизьку Донецької області.

Фото, надане автором

На практиці це виглядає так. Пропагандистам ставиться завдання висвітлити тему реєстрації в системі дистанційного електронного голосування. І пропонується, аби було зрозуміліше пересічним жителям окупованих територій, наводити конкретні приклади, бажано місцевих «авторитетів» та лідерів громадської думки — депутатів, чиновників…

Фото, надане автором

Проросійським ЗМІ було поставлено завдання тиражувати такі теми, як допомога партії «Единая Россия» жителям Донбасу з першого дня війни. Активно висвітлювалася головна роль цієї партії у «підвищенні соціальних стандартів» «нових росіян» (а жителі окупованого Донбасу для російських пропагандистів тепер теж «росіяни»). Широко висвітлювалася «потужна підтримка ЕР «ДНР» та «ЛНР» на міжнародній арені, а гуманітарні місії на Донбасі — як заслуга лише «Единой Россия». Певна річ, насаджувалася думка, що за ці всі «досягнення та допомогу» народ Донбасу «просто зобов’язаний» підтримати «єдиноросів» на виборах!

Фото, надане автором

Зважаючи на таку масовану медійну підготовку, використання адміністративного примусу, вжиті ресурси та повну відсутність виборчої агітаційної конкуренції, ЦВК могла «намалювати» будь-які результати голосування. Мабуть, лише «природна скромність» Кремля стала на заваді стовідсотковому результату для путінської ЕР по Ростовській області, де голосували жителі окупованих територій. За результатами виборів 17–19 вересня, в Ростовській області перемогу на виборах здобула партія «Единая Россия»: за неї проголосувало «лише» 663 582 виборці, що становить 52% від кількості дійсних бюлетенів.

Кремль, укотре знехтувавши долями мирних людей та майбутнім окупованого українського Донбасу, святкує перемогу. Яку він, як завжди, отримав примусом та порожніми брехливими обіцянками «світлого майбутнього в єдиному економічному й політичному просторі з Росією».

Автор: Юрій Федоренко.

Як порушувалися права кандидатів на дебатах перед виборами в Держдуму

19 вересня в Росії відбулися чергові “вибори” в Держдуму РФ. Багато людей в країні говорять про нечесність їхнього проведення. Перед виборами велося блокування опозиційних висловлювань та ЗМІ.

ВДТРК на правах власника заблокував відео на YouTube, які опублікували «Дощ» і «Радіо Свобода». Річ в тому, що в процесі дебатів, лідер «Російської партії Свобода» Максим Шевченко, у відведений йому час, зажадав звільнити Олексія Навального.

«Роскомнагляд» заблокував посилання з пошукової видачі «Яндекса» на сайт Олексія Навального «Розумне голосування». Воно було створено для того, щоб визначити альтернативу кандидату «Єдиної Росії». Згідно із законодавством Росії, пошукові системи зобов’язані вимикати посилання на сайти та їхні “дзеркала”, як тільки «Роскомнагляд» вносить їх до реєстру «заборонених сайтів». Синхронізація з реєстрів відбувається автоматично. Для таких цілей спеціально був створений закон в цьому році, який дозволяв «Роскомнагляду» діяти без обмежень в блокуванні.

Для вирішення даної проблеми штаб Олексія Навального розробив однойменний додаток, який, за словами ФБК, буде набагато складніше заблокувати.

З «Розумним голосуванням» вже стався курйозний випадок. Система підібрала кандидата в депутати, який має шанси бути обраним від партії «Яблуко». Ним виявився Борис Вишневський з Санкт-Петербурга. Після публікації передвиборчого плаката кандидат звернув увагу, що ще два його опоненти в точності схожі на нього. Будучи самовисуванцями, вони, крім ідентичної зовнішності, незадовго до голосування, змінили імена і прізвища на Борисів Вишневських. Це було зроблено для того, щоб при виборі в бюлетені, громадяни плуталися і ставили “галочку” навпроти самозванців. Борис Вишневський прокоментував ситуацію так: “Якби партія їм наказала, то вони б і стать змінили”.

Також варто відзначити, що на дебатах кандидат від «Єдиної Росії» Євген Попов, агітуючи за правлячу партію, підкреслював, що основою основ є “оборона держави. Без оборони не буде Росії”. У той самий час, кандидати з так званих маленьких партій, з регіонів РФ, говорили про справжню картину того, що відбувається в країні, злидні і розруху. Вони також згадували і оборонний сектор, на який держава виділяє 28% від бюджету, а на охорону здоров’я і освіту 4, 5% і 5% відповідно. Щоб “не впасти в бруд обличчям” перед начальством, ведучий дебатів Володимир Соловйов, незважаючи на неправомірність своїх дій, знущально коментував виступаючих, кажучи, що “вони всі живуть в різних країнах”. Почувши також головні прізвища опозиціонерів, він заявив: “якби вони жили по закону РФ, у них не було б проблем”.

Дебати показали, що таке горезвісна путінська демократія і свобода слова, і як вони відрізняються від загальноприйнятих понять.


Джерело.

“Липові” ремонтні роботи на Укрзалізниці принесли шахраям близько 2 млн грн

Відповідальні за зроблений підрядниками ремонт співробітники Укрзалізниці закривали очі на його неповний обсяг. Таким чином було розтрачено близько двох мільйонів гривень.

 
Про це повідомляє пресслужба СБУ.

“Організували схему два співробітники фірми-підрядника, яка виграла кілька десятків тендерів Укрзалізниці. Ділків підтримували окремі співробітники Укрзалізниці, які “закривали очі” на свідомо підроблені документи. Серед їхніх схем було внесення неправдивих даних про обсяги виконаних робіт”, – йдеться в повідомленні.

Так, наприклад, при ремонті колісних пар в документах зазначалося, що роботи проводилися два рази, а насправді – один раз.

Посадовим особам комерційної структури повідомлено про підозру.

Джерело.

СБУ запобігла диверсії на Донеччині: схрон з вибухівкою бойовиків виявлено поблизу залізничної станції

СБУ під час проведення контрдиверсійних навчань у Донецькій області виявила реальний схрон з бойовими засобами ураження. Зі схованки правоохоронці вилучили протитанкові міни та вибухівку з електродетонатором.

Тайник був облаштований у лісопосадці поблизу магістральних колій залізничної станції «Дружківка».

За оперативними даними, схрон обладнали учасники незаконних збройних формувань так званої «ДНР» для вчинення диверсій на території регіону.

Під час огляду схованки правоохоронці серед іншого виявили:

  • 8 протитанкових реактивних гранат;
  • 0,5 кг тротилу і пластиду;
  • 3 протитанкові міни з часовими детонаторами;
  • 9 гранат Ф-1, РГД-5 і РКГ-3;
  • запальну міну-гранату;
  • 2 стартові заряди до протитанкової гранати;
  • кумулятивний заряд;
  • понад 1,5 тис набоїв різного калібру;
  • димову шашку.

Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин протиправної діяльності і притягнення до відповідальності осіб, причетних до неї.

Заходи із виявлення та знешкодження засобів ураження проводили співробітники Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях у взаємодії з підрозділами Держслужби з надзвичайних ситуацій.

США відмовилися визнати вибори в Держдуму РФ на окупованих територіях України

Державний департамент США опублікував офіційну заяву, в якій говориться, що США не визнають вибори в Держдуму РФ, які пройшли 17-19 вересня на тимчасово окупованих територіях України.

«Вибори в Думу 17-19 вересня в Російській Федерації відбулися в умовах, які не сприяють вільному та чесному їхньому проведенню», – зауважили в Держдепартаменті.

При цьому підкреслюється, що застосування російських законів щодо «екстремістських організацій», «іноземних агентів» і «небажаних організацій» серйозно обмежило політичний плюралізм і «завадило російському народу реалізувати свої громадянські і політичні права». Крім того, в РФ широко здійснювалася маргіналізація незалежних політичних діячів, створювалися перешкоди для спостерігачів ОБСЄ, що «істотно знизило прозорість» голосування.

«Ці дії суперечать зобов’язанням Росії, в тому числі відповідно до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, а також її зобов’язанням перед ОБСЄ та іншими міжнародними і регіональними органами», – підкреслили у Вашингтоні.

Американська сторона закликала РФ виконувати міжнародні зобов’язання, поважати права і основні свободи людини і припинити тиск на суспільство, опозицію і незалежні засоби масової інформації.

«Крім того, ми не визнаємо проведення виборів до російської Думи на суверенній українській території і підтверджуємо нашу непохитну підтримку територіальної цілісності і суверенітету України», – підкреслили в Держдепартаменті США.

Джерело.

Паспортизація та вибори – це спосіб РФ залучити жителів ОРДЛО до «Pусского мира»

Враховуючи, що жителі окупованого Донбасу отримали близько 700 тисяч російських паспортів, вони зможуть проголосувати на виборах в Держдуму РФ.

Для того, щоб жителі ОРДЛО змогли проголосувати на виборах РФ, їм прискореними темпами видають російські паспорти. Таким чином російська пропаганда намагається міцніше прив’язати населення ОРДЛО до «русского мира».

Цікавим є той факт, що Кремль не робить щось просто так для людей. І видача паспортів цьому не виняток. Путін хоче показати, що в ОРДЛО є повноцінні російські громадяни, яким не просто видали паспорти, але дали змогу використати своє “виборче право” в ході виборів в Держдуму РФ. Тобто вони є повноправними членами Російської Федерації, і в разі чого вона зобов’язана за них заступитися. Прикладом служить операція Кремля по паспортизації в Південній Осетії і Абхазії. Так, РФ використовувала новонабутих громадян в цих регіонах як привід для введення військ і становлення сепаратистських адміністрацій.

Існує припущення, що росіяни будуть використовувати цих людей, щоб почати відкрите вторгнення. Або, принаймні, щоб шантажувати Україну і її союзників такою можливістю для отримання поступок в мирних переговорах. Паспортизацію Кремль почав, щоб потім говорити про «русский мир» і використовувати як привід для «захисту своїх громадян».

Розглянем декілька пунктів для чого Росії необхідна видача паспортів жителям ОРДЛО:

  • Облік і контроль – в обов’язковому порядку отримувати російське громадянство на окупованих територіях змушують «чиновників» та співробітників «бюджетної сфери». Контроль виражається в тому, що керівництво шкіл, лікарень, шахт та інших підприємств вимагає пояснювальні заяви від тих, хто ще не подав заявку на паспорт РФ, їм погрожують позбавленням зарплати і звільненням. Відомо про випадки, коли таких громадян утримували в «поліцейських ділянках» і примусово відбирали відбитки пальців. А от власників російських документів чекає інший сюрприз – це можливість залишитись без пенсії та соцвиплат, тому що вони доступні тільки тим, хто проживає на території РФ, а юнаків чекатиме строкова служба в путінській армії.
  • Трудові резерви – економічна ситуація на окупованих територіях майже катастрофічна, підприємства працюють максимум на 30% потужності, а борги по зарплаті сягають від шести місяців і більше. Тому місцевих жителів організовано вивозять на заробітки в РФ, такою «можливістю» вже скористалися дві тисячі луганських і донецьких шахтарів, яким видали російські паспорти і разом з сім’ями переселили до Якутії. Здавалося б, що тут поганого, а те, що цією нехитрою комбінацією Кремль намагається вирішувати і питання демографії, адже черги бажаючих будувати своє майбутнє за Уралом серед самих росіян не спостерігається. Також, Росія відчуває дефіцит робочої сили, дефіцит фахівців, а на Донбасі досить багато металургів, шахтарів, машинобудівників, тому вони потрібні Росії, і вона змушує їх переїжджати, влаштовуватися на інші підприємства.
  • Розрив зв’язків з Україною – прикриваючись пандемією COVID-19 і карантином, окупанти практично повністю заблокували роботу КПВВ зі свого боку. Жителі ОРДЛО весь цей час не тільки обмежені в можливості нормально побачитися з близькими на підконтрольній Україні території, але навіть вклеїти фото в український паспорт, стало вкрай авантюрним завданням. Власникам документів РФ на противагу обіцяють надходження в російські ВНЗ, роботу і автоматичне громадянство дітям. Кремлівська пропаганда переконує навіть тих, хто обзавівся «двоголовим» паспортом під тиском, що дороги назад немає, тому, що тепер в Україні їх чекають репресії. Україна ці документи не визнає, але якщо хтось із їх власників захоче виїхати в Росію після деокупацію, то заважати їм ніхто не буде.
    Самим цікавим залишається той факт навіщо ж залучати новоспечених володарів російських паспортів до виборів в Держдуму РФ!?

Відкривати реальні виборчі дільниці в ОРДЛО росіяни побоялися через можливе посилення західних санкцій, тому місцевим жителям пропонують голосувати дистанційно, а якусь частину організовано повезуть голосувати в Росію. У масштабах всієї РФ жителі з ОРДЛО особливої ролі не зіграють. Проте зможуть підсилити результат партії «Єдиної Росії», яка активно веде агітацію на окупованих територіях, і зокрема в Ростовській області, до якої приписані виборці Донбасу.

Так от:

  • залучення власників російських паспортів з окупованих територій до виборів в Держдуму носить перш за все ідеологічний характер тому що, якщо жителі ОРДЛО говорять російською, їздять в Росію і голосують на її виборах, то це «російська територія»;
  • населення ОРДЛО незадоволене якістю життя і управлінням цими територіями, тому Росія намагається залученням цих людей до виборів, показати нібито їх участь в політичному житті, а також заспокоїти місцеві еліти;
  • Росія може використовувати це голосування, як і сам факт наявності її громадян в ОРДЛО, для шантажу України з питання Донбасу.

Видача паспортів, голосування та інші втручання в місцеві справи ОРДЛО протирічать концепції Росія про те, що вона виступає тільки модератором в переговорах між Україною і ОРДЛО, тому що останні її дії, яскраво демонструють «окупацію» українських територій.

Український МЗС обіцяє продовжувати системну роботу над притягненням Росії до відповідальності за грубе порушення норм міжнародного права. Вибори в Держдуму РФ в тимчасово окупованих Криму і на Донбасі будуть нелегітимними, а їх результати – юридично нікчемними.

Джерело.

Бійців Медведчука знову взяли на торгівлі зброєю

В той час як Віктор Медведчук відсиджується за кулісами політичної буденності і фактично відсторонений від афер «Опозиційної платформи – за життя» та контролю за власною кишеньковою гвардією, бійці псевдоохоронної банди «Шторм» в черговий раз насолили авторитету свого протектора.

Сьогодні правоохоронці відзвітували про затримання на Київщині групи осіб, які намагалися продати зброю у Фастові. Про це стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної прокуратури.

Досудовим розслідуванням встановлено, що троє мешканців Фастова, які вже потрапляли у поле зору правоохоронців напередодні проведення місцевих виборів у якості тітушок ОПЗЖ, вирішили реалізовувати пістолет-кулемет «Скорпіон» іноземного виробництва за 65 тис грн.

Відзначається, що вже задокументовано кілька епізодів продажу вогнепальної зброї та боєприпасів затриманими особами, у т.ч. під прикриттям псевдоохоронної фірми «Шторм».

Фірма доволі довго позиціонувалась як особиста охоронна структура «Опозиційної платформи – за життя», але під патронатом одіозного однопартійця Віктора Чорного опікувалась далеко не тільки особистою охороною сім’ї і будівельного бізнесу Медведчука.

«Тітушок» під виглядом громадських активістів та членів спортивного об’єднання залучали до силових заходів під час рейдерських захоплень, також вони брали участь у мітингах і протестних акціях. Слідством встановлено, що «спортсмени» Медведчука вже декілька років підзаробляли на продажі зброї та наркотиків та навіть зберігали вибухівку, зброю та боєприпаси.

На разі в Нацполіції вирішується питання про повідомлення чоловікам про підозру й обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Джерело.

Росія завдає удару у відповідь: за що був убитий Олександр Литвиненко

Сучасна верхівка влади Кремля злочинна. Крім розкрадання адміністративного ресурсу, коаліція влади розв’язує війни, підтримує диктаторів, репресує протестувальників, бере участь у змовах проти народів. Це робиться з однією єдиною метою – утримати владу, збагатити себе і своїх наближених. Але для цього їм також потрібно усувати тих, хто хоче розповісти про методи чинної влади. Однією з жертв режиму став Олександр Литвиненко.

1 листопада, відразу після того, як Олександр Литвиненко отримав британське громадянство, він зустрівся по роботі з двома колишніми колегами, в барі готелю «Міленіум».

Литвиненко на камерах зовнішнього спостереження, тільки що вийшов з бару готелю «Міленіум»

Через 2 два дні він був госпіталізований в лікарню з ознаками отруєння – блювотою і гострими болями.

Литвиненко розповів лікарям, що він колишній співробітника ФСБ і що його отруїли колишні товариші по роботі. Після, жертву отруєння перевезли в університетську лікарню Лондона і приставили до його палати охорону з поліції. За словами дружини Литвиненка Марини, вже тоді його почали допитувати поліціянти, відпрацьовуючи версію спроби вбивства.

Аналіз крові Олександра Литвиненка свідчив про катастрофічне зниження кількості лейкоцитів. Як розповіли пізніше лікарі, його привезли з симптомами кістково-мозкової недостатності. Він почав втрачати волосся.

Олександр Литвиненко в лондонській лікарні

“Його внутрішні органи відмовлялися працювати один за іншим. Почалося з печінки, потім дуже швидко відмовили нирки і потім серце. Ми бачили, що програємо битву за його життя прямо на очах”, – розповів лікар Аміт Атвані, який працював з Литвиненком. Персонал лікарні був в замішанні, оскільки ніхто не розумів, що насправді відбувається з Олександром.

Крім того, що з колишнім співробітником ФСБ постійно перебували поліціянти, поруч з ним також були присутні представники Міністерства оборони і інші люди в цивільному одязі.
“У палаті перебували найрізноманітніші люди. Там знаходилися співробітники поліції, але серед них, напевно, знаходилися люди з розвідслужб і, цілком можливо, шпигуни”, – говорить Джон Голдстоун, лікар університетської лікарні Лондона.

Через кілька днів після надходження в лікарню, лікарі скликали консиліум, в складі різних медичних фахівців, на якому вони розглядали всі можливі варіанти хвороб і лікування. Було прийнято рішення піти на крайній захід – зразки аналізів послали в секретний центр ядерних досліджень в «Олдер Марстон», де раніше була створена британська ядерна бомба.

Там вдалося дізнатися, як було визначено джерело отруєння. Спочатку, проби, взяті у Литвиненка, піддали спектроскопічному аналізу. Професор Іен Щіпсі пояснив, що це за аналіз: “Ми беремо зразок і поміщаємо його в посудину з дуже чутливим детектором радіації. Потім ми створюємо в цьому обсязі вакуум, викачуючи все повітря. Після детектор дає дані про присутні в зразку сліди радіоактивних елементів.

У «Олдер Марстон» спочатку шукали сліди гамма-випромінювання. Потім фахівці помітили слабкі сліди радіації іншого типу. Варто відзначити, що це стало чистою випадковістю, адже вчений, який виявив джерело випромінювання, мимоволі почув, як про дослідження говорять його колеги, що займаються зразками аналізів з лікарні. Річ в тому, що саме цей вчений брав участь у створенні британської атомної бомби, тому легко визначив сліди полонію в аналізах, адже цей елемент є дуже важливим компонентом в ядерному заряді. “Полоній небезпечний на 100%. Потрапляючи в організм, він починає руйнувати клітини і тканини. Для того, щоб легко розпізнати полоній в аналізах, фахівцю необхідний великий досвід, але якщо він є, то це, все одно, що розпізнати в натовпі свого давнього знайомого”, – говорить фізик Іен Щіпсі.

Наслідки того, що Олександр Литвиненко був отруєний радіоактивним полонієм, для громадськості були дуже серйозними. Полоній-210 є ізотопом з високою радіоактивністю. Державні органи отримали попередження про те, що в місті, можливо, сталося радіоактивне забруднення.

«Агентство з захисту здоров’я» терміново зібрало групу з 20 експертів. Вони працювали всю ніч і виявили сліди полонію в літаках, на яких учасники цієї справи прилетіли в Лондон, на стадіоні, в ресторанах, в готелі. Також довелося опечатати палату Литвиненка, щоб не наражати на небезпеку здоров’я персоналу. Така ж процедура була пророблена і з будинком Олександра.

Медики також говорять, що якби не випадково виявлений полоній в організмі колишнього співробітника ФСБ, вони не змогли б поставити діагноз і про причини смерті Литвиненка так ніхто і не дізнався б.

Урядовий комітет з надзвичайних справ «Кобра» провів чотири засідання за один тиждень, після вбивства громадянина Великобританії. Вони прийняли рішення йти по слідах, залишених радіоактивним елементом в літаках, поїздах, готелях, столах і стільцях.

Зазначені ділянки, де було зафіксовано присутність підвищеного радіаційного фону, викликаного забрудненням полонієм-210

Завдяки залишеним слідам і камерам відеоспостереження, вдалося впізнати головних підозрюваних – Андрія Лугового і Дмитра Ковтуна. Вони прибули на зустріч з Литвиненком, вході якої Олександр був отруєний. На записах видно, як спочатку до вбиральні входить Луговий, тримаючи руку в кишені. Через п’ятнадцять хвилин, після того, як Луговий вийшов, до вбиральні зайшов Ковтун. Провівши там три хвилини, він залишив приміщення. Після у вбиральні були виявлені сліди сильного забруднення полонієм на унітазі, умивальнику і сушарці для рук.

Дмитро Ковтун розмовляє по телефону в готелі Міленіум
Андрій Луговий заходить до вбиральні готелю
Дмитро Ковтун зайшов в те ж місце, що і Луговий, через п’ятнадцять хвилин
Ковтун залишає вбиральню через три хвилини
Луговий і Ковтун їдуть на таксі після зустрічі з Литвиненком

Слід полонію бере початок 16 жовтня 2016 року, коли Олександр зустрівся з обома підозрюваними. Ймовірно, це був перший день спроби вбивства Литвиненка. Суші бар, в якому вони зустрілися, також був сильно забруднений полонієм.

Суші бар, в якому вперше зустрілися Луговий, Ковтун і Литвиненко

Після, підозрювані провели ніч в готелі «Best Western». В їхніх номерах також були сліди сильного радіаційного забруднення.

Готель, в якому проживали Ковтун та Литвиненко

Андрій Луговий знову прибув в Лондон 25 жовтня. Його номер в готелі «Sheraton» сильно фонив, як і місцева пральня.

Готель Sheraton, в якому зупинився Луговий, який прибув в Лондон вдруге

1 листопада 2016 року Ковтун вилетів з Москви до Гамбурга, де також були виявлені сліди радіаційного забруднення.

Прибуття Ковтуна в Гамбург

В той же день підозрювані зустрілися з жертвою і сліди полонію повністю збіглися в точці їхньої зустрічі.

У травні 2007 року тодішній директор прокурорської служби Лондона Кен Макдональд рекомендував кримінальне розслідування у цій справі. “Це не було випадковим вбивством. Воно мало чітку мету і в ньому простежувалася участь держави”, – пояснив Макдональд.

Стало серйозне питання: чи була причетна до вбивства російська держава? Існують переконливі докази, що це так. За словами професора фізика Нормана Домбі, закрите місто Саров – це єдине місце, де могли добути на військовому атомному реакторі радіоактивний ізотоп полоній-210. “Ніяким іншим способом його отримати неможливо. Все виробництво полонію-210 регулюється державою, як і його перевезення, і використання”.

Причина, по якій була спланована операція по ліквідації Литвиненка через шість років, після його міграції в Англію, дуже проста. За час служби він знайшов дуже впливових ворогів. З точки зору російської держави, Олександр Литвиненко був агентом, який зрадив “своїх”. У листопаді 1998 року, на пресконференції він звинуватив російські спецслужби в корупції і вбивстві опонентів, після чого він став ворогом держави. Його тримали у в’язниці майже рік.

Після звільнення друг Литвиненка Юрій Фельштинський запитав у генерала ФСБ, чи може Олександр почуватися в безпеці? “Він сказав мені, що Литвиненко вчинив зраду. У «конторі» за це передбачена смерть. Його ніколи не виправдають і не пробачать. І якби він зустрів Олександра в темному провулку, то вбив би його власними руками”, – переказав промову генерала Фельштинський.

Після втечі до Лондона Литвиненко став консультантом з питань безпеки. Пізніше стало відомо, що він почав співпрацювати з «Мі 6». Проте причиною його вбивства стала не співпраця з британською розвідкою. Річ в тому, що він переступив відразу дві “червоні лінії”.

Першою рисою стали звинувачення Литвиненка на адресу ФСБ з приводу вибухів житлових будинків у Москві в 1999 році. Тоді загинули 300 осіб. Путін поклав провину за це на чеченців і оголосив актом тероризму. Олександр став співавтором книги «ФСБ підриває Росію». Сенсаційне звинувачення проти російських спецслужб в здійсненні вибухів в Москві, щоб виправдати війну в Чечні. Росія завжди заперечувала це. Вибухи будинків допомогли Путіну виграти президентські перегони. Реакція населення була такою, що “нам тепер потрібен сильний лідер”.

Литвиненко і його книга «ФСБ підриває Росію»

Другою “червоною лінією” стала стаття, яку він написав у липні 2006 року, за чотири місяці до його вбивства. У статті, Литвиненко зробив кілька ризикованих заяв, стверджуючи, що Путін “розтліває малолітніх”. В основному вони ґрунтувалися на знімку президента, який цілує хлопчика. Путін заявляв, що за цим поцілунком нічого не стоїть, проте – звинувачення були небезпечними.

Стаття Литвиненка про звинувачення Путіна
Путін цілує хлопчика

Офіційно Росія продовжує заперечувати будь-яку причетність до вбивства, проте дії говорять голосніше за будь-які слова. Андрій Луговий став членом парламенту в 2007 році, що дало йому імунітет від судового переслідування. Також Луговий був нагороджений орденом «За заслуги перед вітчизною». Підозрюваний стверджує, що став об’єктом цькування. Інший підозрюваний Дмитро Ковтун повинен був давати свідчення у справі Литвиненка у Високому суді Лондона по відеозв’язку з Росії. Однак в останній момент стало відомо, що цього не станеться. Ще одним доказом того, що до вбивства була причетна Росія, є слухання секретного свідчення спецслужб в суді Лондона. Незважаючи на те, що проти Лугового були введені санкції, російський уряд, а також спецслужби залишилися безкарними. Це дало можливість правлячому режиму і далі ліквідувати “зрадників батьківщини” і політичних опонентів так само.

Джерело.

Путін і Білорусь: історія чергової анексії

17 вересня Білорусь вперше відзначала нове свято – День народної єдності. Він сягає корінням до подій 17 вересня 1939 року, коли в результаті «визвольного» походу Червоної армії були возз’єднані Західна Білорусія і БРСР, розділені в 1921-му за підсумками Ризького мирного договору. Таке «возз’єднання» було обговорено в серпні 1939 року в таємному протоколі так званого пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною.

Минуло трохи більше двох тижнів після нападу Гітлера на Польщу і початку Другої світової війни. У вторгненні брали участь понад 4 тисяч радянських танків і понад 600 тисяч чоловік. Причому Радянський Союз почав вторгнення без оголошення війни, попри підписаний з Польщею Пакт про ненапад. Опір було незначним, тому що значна частина польських солдатів в цей час була задіяла в боях з вермахтом. Тим більше, що Верховний головнокомандувач польської армії Едвард Ридз-Смігли заявив: «З більшовиками не битися».

82 роки минуло з того часу, коли остання надія Польщі уникнути окупації була втрачена. Натомість, білоруси отримали надію жити у власній, нарешті возз’єднаній державі. Вільній та незалежній. Якщо життя у складі СРСР можна назвати незалежністю та свободою…Після розвалу СРСР, 27 липня 1990 була прийнята Декларація про державний суверенітет Білорусі, а вже 25 вересня 1991 на картах з’явилася нова незалежна країна – Республіка Білорусь.

Та чи потрібна Білорусь незалежна правонаступнику кривавого СРСР – Росії? Звісно, що ні. Кремль розглядає таку «братню» за постійними заявами керівництва Росії країну виключно як «прикордонний бастіон», що буде стояти «на захисті» Росії від Європейської цивілізації та демократичних цінностей. Або як військовий плацдарм для реалізації новоімперських мрій про світове панування. За останні роки самопроголошений «президент» Лукашенко під патронатом Путіна вже провів достатню підготовчу роботу, перетворивши вільну Білорусь на політичну в’язницю незгодних з диктаторською прокремлівською владою. Та Кремлю цього замало.

Напередодні завершилися тижневі масштабні військові навчання «Захід 2021» за участі більш ніж 200 000 вояків з Росії та Білорусі, які Кремль проводив під легендою міфічної «західної загрози» та можливого «захисту дружньої країни Білорусі». При цьому офіційні особи різних рівнів як в Москві, так і в Мінську дружно повторювали: маневри носять виключно оборонний характер і ні проти кого не спрямовані. У переважної більшості експертів виникає питання, навіщо тоді такий масштаб маневрів: в них були задіяні близько 200 тисяч осіб, понад 80 літаків і вертольотів, до 760 одиниць бойової техніки, в тому числі понад 290 танків, понад 240 знарядь, реактивних систем залпового вогню і мінометів, близько 15 кораблів? Тим більше, що частина цьогорічних навчань була присвячена відпрацюванню таємного розгортання військ. А це передбачає наступальні операції. Крім того на цих навчаннях велика увага приділялася повітряно-десантним військ і штурмовим підрозділами, які використовуються практично виключно для наступальних операцій. Для оборони вони не придатні, їх завдання полягає в тому, щоб захопити плацдарм в неглибокому тилу противника і утримувати його до підходу основних частин.

Це все свідчить про те, що в ході навчань відпрацьовувалися наступальні операції, а не операції по захисту від незрозумілої «західної загрози».

Тому, очевидно, Кремль відводить Білорусі роль наступального плацдарму на західному напрямку. Чи готова Білорусь до «чужої» війни на власні території? Звісно, що прості білоруси будуть категорично проти такого розвитку подій. Але думка власного народу абсолютно не цікава диктатору Лукашенко, який вже повністю проявив себе тотальним насильницьким придушенням волі народу після так званих «вільних та чесних виборів» 2020 року. Тим більше, що можливість посилення народного невдоволення диктаторською владою та можливе притягнення до відповідальності за злочини проти власного населення – це не якась то міфічна «західна загроза», а цілком можливий розвиток подія для «картопляного диктатора».

Єдине спасіння від «народного гніву» Лукашенко вбачає у повній капітуляції перед Кремлем та перетворенні країни на буферну зону Росії з повноцінним розміщенням російських військ на території Білорусі для придушення будь яких проявів народного незадоволення. Путін отримує плацдарм, режим Лукашенка – вояків-опричників. Всі задоволені… Крім самих білорусів…

«Синьоока» Білорусь поступово перетворюється на військовий табір окупаційних військ Путіна та тюрму для білорусів.

І це – проти природно та недопустимо! Тому зараз необхідно максимально привернути увагу демократичного суспільства до «поглинання» вільної країни Білорусь Путінською Росією та спільними зусиллями зупинити агресивні наміри Кремля по перетворенню незалежної Республіки Білорусь на «зону» бойових дій та насильства! 

Автор: Юрій Федоренко.