Categories
Ексклюзив Росія Україна

Росія готує чергову провокацію на Водохреще

Під час традиційних в Україні хрещенських заходів, які відбуваються завжди в один і той самий час – 19 січня, силами одного з російських військових підрозділів буде здійснено озброєну провокацію.

Про це повідомляє Центр стратегiчних комунiкацiй.

На території тимчасово окупованих районів Донецької області заплановано ураження водоймища «Ставок Цегляний».

Мета – звинуватити ЗСУ у підступному нападі на вірян та оскверненні їхніх релігійних мотивів у той момент, коли відбуватиметься таїнство святкування Хрещення та здійснення обряду занурення у купіль.

Також стало відомо, що ввечері 15.01.2022 року на кілька годин знову було включено головний вентилятор вентиляційного ствола шахти ім. Челюскінців, який знаходиться за 1600 метрів від вищезгаданої водойми.

Зазначимо, територія майданчика вентиляційного ствола шахти ім. Челюскінців зазнавала вогневого ураження 14.02.2020 року і була тимчасово знеструмлена. На північному сході майданчика збудовано інженерні комунікації взводного опорного пункту противника. З великою часткою ймовірності (з огляду на відстань) можна припустити, що засобом вогневого ураження може стати міномет калібру 82 мм. При цьому для звукового маскування пострілу може бути увімкнений головний вентилятор.

Враховуючи реальність наявної загрози ескалації війни з боку РФ, досить істотною залишається ймовірність складування в навколоствольних гірничих виробках вибухових матеріалів з метою самостійного ініціювання вибуху та транслювання картинки ефектного руйнування споруд вентиляційного ствола шахти за допомогою зброї, забороненої Мінськими домовленостями.

Мета вищезгаданого заходу – створити привід початку ведення бойових дій.

Джерело.

Categories
Авторське Росія Світ

Інший Казахстан

Кожен мріє про подарунки. Особливо на свята. Тим більше – на Різдво! Для дітей це цукерки та іграшки. Маленька Даша, наприклад, мріяла про інтерактивного песика. Та навряд чи вона очікувала що така бажана іграшка надійде до неї у супроводі побажань від лідера ЛДПР Жиріновського. І ще менше вона очікувала хворобливих роздумів про причину та наслідки, до яких вдався Жиріновський, який, схоже, на старість зовсім втратив розум. Ну то таке. Бог йому суддя. Даша зараз не зрозуміє, а потім забуде маячню політика і в неї все буде добре.

Про який подарунок для себе мріяв сам Жиріновський ми не знаємо. І це на краще. Бо де які речі мають бути тільки в уяві. Та й то – не всі. Як би тільки від таких «бажань» не страждали люди. Але в Росії є особа, людиною її назвати дуже важко, від хворобливих бажань якої страждають навіть не окремі люди, – а цілі країни.

Путін зажадав собі на Новорічні та Різдвяні свята Казахстан. Не більше і не менше. Суверенну країну, навіть дружню Росії, але – не свою, не підвладну старому диктатору. І таке «неподобство», бо Путін вважає «неподобством», якщо те, що він бачить, йому не належить, він вирішив виправити. Про те, яким чином Путін реалізує свої «мрії» як ніхто знає Україна, яка кров’ю своєю дала відсіч путінським «мріям», величезними втратами виборовши право залишитися вільною та незалежною. Тепер прийшов час Казахстану.

Путін, як по нотам, створив передумови для введення «миротворчих» сил ОДКБ на територію Казахстану. Підготовлена та розіграна спецслужбами Росії комбінація має на меті декілька завдань:

  • відсторонити від влади клан Назарбаєва, який почав «відбиватися від рук» Кремля;
  • перетворити суверенну країну на стовідсоткового васала, закріпивши таким чином свої азійські та загальнопланетарні амбіції;
  • врешті решт – «пов’язати кров’ю» членів ОДКБ.

    Завданням цієї організації названо захист територіально-економічного простору країн – учасниць договору спільними зусиллями армій та допоміжних підрозділів від будь-яких зовнішніх військово-політичних агресорів, міжнародних терористів, а також від природних катастроф великого масштабу.

    Наразі до ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія та Таджикистан. Незважаючи на численні спроби Кремля втягнути країни-учасники до власних агресивних дій, ОДКБ як єдиний військово-політичний союз усі ці завдання виконував поки що тільки віртуально. Колективні сили оперативного реагування (КСОР) жодного разу не брали участь у бойових операціях. До «операції по наведенню порядку» у Казахстані.

    Казахстан та Росія є найближчими сусідами та найважливішими союзниками не лише на пострадянському просторі, а й загалом на міжнародній арені. Характер взаємовідносин держав визначається унікальною географічною даністю – найдовшим у світі державним кордоном завдовжки 7,5 тис. км. Вздовж кордону розташовано 12 російських та 7 казахстанських регіонів.

    Росії вкрай необхідний Казахстан, як надійний партнер у економічній, безпековій та геополітичній площині. Та відносини Росії із Казахстаном останнім часом значно погіршилися із-за безлічі конфліктних точок та зростання прихованої напруги, зумовлених як внутрішніми причинами, так і глобальними тенденціями. В умовах зростання популярності національно-патріотичної ідеології та зміцнення національної самосвідомості в Казахстані, періоди спільного проживання казахстанського і російського народів в одній державі почали розглядатися як такі, що негативно позначилися на розвитку країни.

    Казахи почали розуміти, що «дружба з великим сусідом» нічого гарного не принесла власній країні.

    Запит на посилення національно-патріотичної ідеології призвів до поступового витіснення казахстанцями неказахської національності із політичної сфери. Так, за підсумками парламентських та муніципальних виборів, що відбулися на початку січня 2021 року, представництво неказахів (переважно – росіян) значно скоротилося у законодавчих органах влади порівняно з минулими складами. Протягом останніх років було взято курс на латинізацію казахстанської мови та загалом посилення ролі казахської мови у політичному житті.

    Загалом, Казахстан почав усвідомлювати власну значущість та все частіше поглядати у бік Західного партнерства та Китаю. Такий перебіг подій не міг влаштовувати Путіна, який звик до розгляду Казахстану виключно у якості кишенькового «партнера» (чит. сателіта). «Інший» Казахстан, самостійний, проєвропейський та демократичний ніяким чином не відповідав мрії про «власну велич та загальне домінування» кремлівського диктатора.

    Саме маніакальне прагнення до величі стало причиною тому, що зараз Захід Казахстану будує барикади на захист незалежності від ОДКБ. В Актау та Жанаозені мітингувальники зводять блокпости, щоб не допустити війська ОДКБ. В Алмати триває стрілянина та запеклі бої. Є загиблі. Вони лежать на дорозі. На вулицях колись спокійного прекрасного міста стоять розтрощені машини з понівеченими людьми. Казахстан захлиснула темрява, кров та смерть…

    Путін в черговий раз демонструє стабільність та невиліковність своїх злочинних мрій та забаганок. Імперська хвороба зайшла занадто далеко і вже не піддається лікуванню. Сучасна влада Росії – це стабільне Світове Зло.

    Доречі, очолює сили ОДКБ у Казахстані генерал-лейтенант Андрій Сердюков, який очолював операцію з анексії Криму навесні 2014 року. Стабільне Зло має свої стабільні ознаки та обличчя… 

    Автор: Юрій Федоренко, керівник ГО Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод.

Categories
Авторське Росія

Приватна військова компанія, якої не існує…

13 грудня 2021 року, Глави МЗС ЄС у Брюсселі ухвалили рішення щодо запровадження санкцій проти неофіційної російської ПВК «Вагнер». Західні країни мають всі підстави вважати, що Кремль використовує групу найманців, яка має тісні фінансові зв’язки з давнім другом президента Росії Володимира Путіна Євгеном Пригожиним як важелі впливу в міжнародних конфліктах. Євросоюз також ввів санкції щодо влади Малі, які будуть спрямовані на осіб, що співпрацюють з «групою Вагнера», заважаючи тим самим владі Франції забезпечувати порядок у країні.

Держсекретар США Ентоні Блінкен оприлюднив заяву, в якій говориться про те, що «Сполучені Штати вітають дії Європейського союзу щодо введення санкцій щодо підтримуваної Росією групи Вагнера та асоційованих із нею суб’єктів».

«Ми вітаємо ЄС за відданість просуванню поваги до прав людини в світі а також за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України», – заявив американський дипломат про санкції ЄС.

Рада ЄС із закордонних справ назвала найманців відповідальними за порушення прав людини в Україні, Сирії, Лівії, Центральноафриканській республіці, Мозамбіку та Судані — йдеться про тортури та позасудові масові страти та вбивства.

«Діяльність цієї групи є відображенням російської гібридної війни. Вони становлять загрозу і спричиняють нестабільність у низці країн світу», – заявив верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель.

Під санкції ЄС потрапили три енергетичні компанії «Євро Поліс», «Велада» та «Меркурій», які пов’язані з діяльністю ПВК «Вагнера». Серед осіб, проти яких запроваджено персональні санкції, є Дмитро Уткін, якого Євросоюз вважає засновником групи найманців, а також ймовірні командири ПВК Андрій Трошев, Андрій Богатов та Олександр Кузнєцов, яких особисто Володимир Путін приймав у Кремлі ще у 2017 році. До списку санкцій також увійшли Денис Харитонов і Сергій Щербаков, які були серед вагнерівців, затриманих в Білорусі у серпні цього року. Раніше Харитонов та Щербаков «засвітилися» на Донбасі і навіть збили український вертоліт. Крім того, ЄС запровадив санкції проти російського радника президента ЦАР Валерія Захарова.

Людям та компаніям із списку санкцій Євросоюз заморозив активи, заборонив переказ грошей та в’їзд на свою територію.За останні роки ПВК «кухаря Путіна» Пригожина залишила за собою кривавий слід в багатьох країнах Африки.

На офіційному сайті join-wagner.com, якого в принципі не може бути, бо «іхтамнєт», під гаслом «Ми зупинимо терор», приведена «географія подвигів» бойовиків групи «Вагнера»:

  • Сирія – 2500 найманців
  • Алжир – 1000 найманців
  • Лівія – 7000 найманців
  • Мавританія – 1000 найманців
  • Малі – 3000 найманців
  • Судан – 3000 найманців
  • ЦАР – 10000 найманців
  • Конго – 1000 найманців
  • Ангола – 2000 найманців
  • Мозамбік – 2000 найманців
  • Зімбабве – 1000 найманців
  • Ботсвана – 500 найманців
  • Мадагаскар – 2000 найманців
  • Венесуела – 2000 найманців.

Це кількість діючих найманців. Резерв, готовий до участі у нових військових злочинах, оцінюється у 200000 осіб.

Незважаючи на широке висвітлення світовими ЗМІ злочинних дій російської ПВК та активну позицію по припиненню таких дій з боку Світової спільноти, «Вагнерівці» і не думають припиняти свою «діяльність» в країнах Африки. Навпаки, вплив «неіснуючої» ПВК тільки посилюється та поширюється. Наприклад, у Центрально-Африканській Республіці, яка 1 грудня відзначила у присутності офіційних осіб День проголошення республіки, на фотографіях із урочистого параду у столичному Бангі у бійців спеціального призначення військової поліції місцеві блогери помітили дивні нашивки, що практично повторюють символіку «ПВК Вагнера». На чорному полі зображено стилізований череп у червоному колі. Важко зрозуміти, що означає поява у центральноафриканських військових символіки таємного російського формування. Можливо, «Вагнер» став приймати еліту центральноафриканської поліції та армії до своїх лав, або нашивки були придбані з ініціативи місцевого військового керівництва для демонстрації на параді, щоб наголосити на зв’язку з російською ПВК. Жодних коментарів з цього приводу в центральноафриканській пресі поки що немає.

Як би там не було, «чорні вагнерівці» демонструють свої нашивки на офіційному масовому заході у присутності високопосадовців та військових. Виникає питання, наскільки широко тягнеться російський вплив у ЦАР, якщо навіть перед вищими посадовими особами республіки, не ховаючись, проходить місцевий спецназ із символікою іноземного воєнізованого підрозділу на уніформі?!

В російському МЗС назвали санкції «істерією» і заявили про нелегітимність односторонніх обмежень з боку ЄС. Кремль як завжди відхрещується від «Вагнерівців» та заявляє, що найманство заборонено російським законодавством. При цьому президент Росії Володимир Путін говорив у грудні 2018 року, що «російські приватні військові підрядники мають право працювати і переслідувати свої інтереси в будь-якій точці світу, доки вони не порушують російські закони».

Жан-Ів Ле Дріан, Міністр закордонних справ Франції – країни, за ініціативи якої були введені санкції, називає групу «Вагнера» «компанією російських найманців, які ведуть війну за довіреністю за рахунок Росії» і додає, що навіть якщо Росія це заперечує, вона нікого не обдурить».

Та чи зможуть економічні та персональні санкції зупинити найманців Кремля? Навряд чи Путін дослухається до тих сигналів, які «передає» йому демократичний світ. Сучасна влада Росії вже давно не звертає уваги на навколишню реальність і діє виключно в рамках своєї уяви, навіяної «імперською хворобою».

Автор: Юрій Федоренко.

Categories
Авторське Росія Світ

Навіщо РФ потрібна антинатовська істерія

Останнім часом російські ЗМІ та державні органи просто вибухнули криками про нібито існуючу загрозу для їхніх кордонів з боку НАТО. «Базы приближаются, войска у границ, ракеты, алярм….» – все це, очевидно, награні заяви і штучно створювана проблема.

Нарощування сил НАТО на східних кордонах блоку було спровоковано діями Кремля, стало відповіддю на військову агресію РФ в Україні та початок гібридної війни проти країн Європейського союзу. Шантаж газом, політичні вбивства в країнах ЄС, штучна міграційна криза, мультфільми про гіперзвукові ракети та вихваляння розміщеними «Іскандерами» в Калінінградській області. Подібні загрози не можуть не викликати захисної реакції у відповідь. Саме тому посилилися гарнізони збройних сил членів НАТО у Польщі, країнах Балтії, збільшилася присутність в Україні.

Крім того, до 2014 року у Кремлі нікого не лякало НАТО. Навпаки, активно обговорювалася тема створення бази альянсу у самому центрі РФ в Ульяновську. Сам Рогозін презентував ˝аэродром подскока˝ для американських літаків та логістичний центр на Волзі лише за 600 км від Москви. Він переконував, що це благо для Росії, яке збільшить репутацію країни та приплив грошей.

Що ж трапилося тепер? Чому «великий стратег» Путін почав розповідати про підліт до Садового кільця ворожих ракет? Причин, звичайно, кілька. По-перше, на його глибокі переконання, піддані повинні жити весь час у страху і благати «сильного лідера» їх захистити. «Если б в Крым не зашли мы, то там бы были уже солдаты НАТО». Ну і що? Чим альянс у Криму страшніший, ніж його бази в Ульяновську? Скептично налаштовані росіяни, яких стає все більше, вже жартують: «Вот придут солдаты НАТО в Россию чтоб ограбить и изнасиловать всех, а тут уже все давно ограбленные и изнасилованные Кремлем». Кремлівський режим звик жити шантажем. І зараз він шантажує весь світ і спрямовує смішні ультиматуми до Вашингтона. Причому у своїх вимогах кремлівські діячі стали вживати словосполучення з нафталінового минулого, намагаючись відродити сенси, яких уже не існує. Наприклад: «Страны бывшего СССР». Фантомні імперські болі дають про себе знати. «Комсомольська правда» цитуючи Марію Захарову, називає Україну своїм «задним двором», коментуючи присутність американських та британських військовослужбовців на території суверенної України. У той же час, на запитання журналістів навіщо стільки російських військ накопичується біля західних кордонів, прессекретар Путіна і затятий брехун Дмитро Пєсков пояснює: Воронезька і Ростовська області, це територія РФ і Росія має право як завгодно дислокувати війська по своїй території. Тоді питання: а Україна має право як завгодно переміщати свої війська та війська союзників своєю територією? Відповіді ми не почуємо.

Та й останнє. Звичайно, всі ці заяви про нібито загрозу НАТО, це жалюгідні спроби знайти Casus belli (привід до війни). Москва, спираючись на свою ГБ-шну історію, не може жити без фейків, провокацій та інсинуацій. Всі свої агресивні дії вони звикли виправдовувати інформацією, яку самі й створюють. Так було, коли розпочиналася радянсько-фінська війна. РККА обстріляла заставу своїх же прикордонників та звинуватила у цьому Гельсінкі. Спільний з Гітлером розділ Польщі був оголошений визволенням народу від «біло-поляків». Військові операції в Угорщині 1956 року, у Чехословаччині 1968 року – відновлення соціалістичної законності. Інтервенція до Афганістану, після вбивства свого ж союзника глави держави Аміна, – братерської допомогою радянського народу. Ця «допомога», нагадаємо, принесла афганському народу 2 млн. смертей. Після цього було розв’язання війни у Молдові, операція по розділу Грузії під прапором «захисту миротворців», агресія проти України під виглядом «захисту від НАТО». Йдуть роки і десятиліття, але в огидній, агресивній політиці Кремля стосовно своїх сусідів нічого не змінюється.

Так, Москва боїться НАТО. Але зовсім не того, що НАТО може напасти, а того, що НАТО унеможливлює напад Росії на ті країни, які увійшли до блоку. Зараз риторика йде про «страны бывшего СССР», але за винятком країн Балтії. Тому що маленькі Литва, Латвія та Естонія, вступивши в альянс, назавжди стримали апетити Москви і заморозили їхні претензії на свої території.

Автор: Микола Лимаренко.

Categories
Авторське Росія

Фейкові диверсанти

Росія продовжує свої дурні дезінформаційні ігрища, спрямовані на формування меседжу про «українську загрозу». 2 грудня на офіційному сайті ФСБ РФ з’явилося повідомлення про те, що Федеральною службою безпеки Російської Федерації на території трьох російських регіонів припинено розвідувально-диверсійну діяльність українських спецслужб.

«Задержаны два агента Службы безопасности Украины: Коваль Зиновий Зиновьевич, 1974 г.р., и его сын — Коваль Игорь Зиновьевич, 1999 г.р., прибывшие на территорию России в целях сбора информации и осуществления фото- и видеосъемки стратегически важных предприятий жизнеобеспечения и объектов транспортной инфраструктуры. В используемом ими автомобиле обнаружено короткоствольное и автоматическое оружие, а также средства индивидуальной защиты, которые направлены на экспертизу», – говориться в повідомлені.

Далі у повідомленні ФСБ йдеться про ще одне затримання “українського диверсанта”. «Сотрудниками органов безопасности задержан агент Главного управления разведки Министерства обороны (ГУР МО) Украины, направленный на территорию нашей страны с целью совершения террористического акта. Житель Киевской области Цилык Александр Викторович, 1998 г.р., дал признательные показания, что был завербован и действовал по указанию подполковника Кириловца Максима Леонидовича, 1988 г.р., начальника сектора – сотрудника оперативной группы оперативного отдела Спецрезерва ГУР МО Украины. Теракт планировалось совершить путем подрыва двух самодельных взрывных устройств общей массой 1,5 кг в тротиловом эквиваленте».

Також у спецслужбі розповіли, що мають дані, що підтверджують «терористичну загрозу об’єктам в РФ з боку української військової розвідки».

«Диверсанти та терористи» вже, безумовно «зізналися» і виклали слідчим ФСБ усі «коварні плани» України стосовно «злочинних намірів Києва що до дестабілізації ситуації в РФ»… Було б що дестабілізувати… Та справа не в тому.

Принижуючи розум та можливості свого супротивника – принижуєш себе. Навіть у дезінформації. Якоюсь недолугою виглядає СБУ та ГУР у таких фейках. То наб’є кармани «терористів» візитівками Правого Сектору, то силами «оперативной группы оперативного отдела Спецрезерва ГУР МО Украины» почне виготовляти саморобні вибухові пристрої та переправляти їх через кордон. Якщо «саморобні», то чи не простіше було виготовити вибухівку «на місті», закупившись інгредієнтами у місцевому магазині господарських товарів? Недолуге, зате – багате. Раз має можливість «виплачувати» своїм «агентам» по 10 000 у.о. за фото «об’єктів інфраструктури», які без особливої напруги можна знайти в інтернеті.

Служба безпеки України спростувала заяву російської ФСБ та вважає, що подібні фейки слід розглядати виключно через призму гібридної війни. У листопаді співробітники СБУ викрили кадрових співробітників ФСБ, які скоїли понад 5 000 кібератак на державні органи України. «Очевидно, що це велика репутаційна втрата для ФСБ, яка ще раз прагне дискредитувати українську спецслужбу фейками», – наголосив речник СБУ Артем Дехтяренко.

Інформаційний простір постійно знаходиться «під прицілом» дезінформаційних атак збоку спецслужб РФ. Та недопрацьовують «кремлівські казкарі». Де «мінування рубінових зірок Кремля»? Чому немає інформації про «розкриття мережі українських диверсантів, що інфікували «сибіркою» нову лімітовану партію високоякісного ботокса для кремлівських споживачів»? Де «широта фантазії та іскра вигадки»? Одне й теж саме протягом багатьох років. Ще у 2016 році речник Міністерства оборони України з питань АТО Андрій Лисенко заявив, що «можна зробити висновок, що ФСБ перетворилася на фабрику брехні».

Набридли та набили оскомину всі ці історії про «ворожу» сутність України та українців. Навряд чи хтось у всьому світі ще вірить у такі побрехеньки. Та Кремль не здається. Вигадуючи все нові й нові подібні історії, Москва намагається приховати свою відверту безпорадність перед ситуацією в Росії, яка у ХХІ столітті «скотилася» до темряви середніх віків та ніяк не може зрозуміти відповідь на питання «Что делать?» І не хоче признавати очевидну відповідь на питання «Кто виноват?» Тому й намагається сучасна влада Кремля захистити себе брехнею, бо крім відвертої брехні захистити себе вже нічим не може.

Та чи на довго тієї брехні вистачить?

Автор: Юрій Федоренко.  

Categories
Росія Україна

У Кремлі замислилися про наслідки війни з Україною

Західні ЗМІ, а також Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) продовжують відслідковувати зростання російських військ на кордонах з Україною. Сьогодні існує маса публікацій про те, що Росія має намір вторгнутися на територію України з приходом 2022 року, і здійснить вона це вторгнення з кількох напрямків — із Криму, з материкової частини (з боку Донбасу) та через Білорусь.

Російський військовий експерт та аналітик Ігор Коротченко впевнений, що вторгнення Росії в Україну матиме негативні наслідки у довгостроковій перспективі, і це, заявив аналітик, дуже добре розуміє Путін.

Крім міжнародної ізоляції, яку обіцяють РФ більшість західних країн, вторгнення на територію України негативно вплине на всі фінансові напрямки розвитку країни.

Російські експерти в галузі економіки, а також російська бізнес-еліта серйозно остерігаються того, що США, заручившись підтримкою в Європі, зможуть запровадити додаткові санкції по всьому держборгу, галузеві обмеження для підприємств подвійного призначення (наприклад, у сфері транспортного машинобудування), для виробників високотехнологічної продукції (наприклад, компаній, які виготовляють обладнання для енергетики або працюють у хімічній промисловості) тощо. За такого повороту подій російська економіка зазнає максимальних втрат.

Крім цього, фінансово-економічна криза торкнеться і соціально-економічної сфери. Росія спочатку буде змушена подолати «яму» падіння реальної заробітної плати та зростання безробіття, і все це відбувається під час глибокої зими, коли COVID-19, як і раніше, глибоко впливає на російських громадян.

Тому можна зробити висновок, що Кремль усвідомлює всі ризики, які обрушаться на Росію після військової ескалації щодо України і всіляко заперечують усі публікації західних ЗМІ про зосередження російських військ на українських кордонах.

Джерело.

Categories
Ексклюзив Росія

Изнасилования и пытки в тюрьмах РФ

Інтерв’ю мовою оригіналу:

“Специнтервью Татьяны Поповой с Владимиром Осечкиным – российским правозащитником, основателем общественного проекта Gulagu.net.

Полную версию смотрите на видео:

Проект Gulagu.net стал супер топовым в мире – они раскрыли, что в России на федеральном уровне существует система пыток, когда палачи (капо) из состава заключенных официально устраиваются “медиками” в тюремные больницы. Заключенных насилуют швабрами, по старинке, избивают, ломают. Но главное – все это записывается на видео и передается во ФСИН и ФСБ (отдел М, контрразведка в ряде госведомств). Видео нужны были для гарантии вербовки заключенных (ВКР – внутрикамерная разработка). НО здесь случился провал: заключенный белорус Сергей Савельев в силу того, что был айтишником, был использован как бесплатный работник (без выходных, 5 лет) – он заменял IT-службу, техотдел и вообще половину руководства местного ФСИНа. Он и забрал эти архивы (десятки гигабайт, периодически эти видео публикуют в телеге, раскрывая лица капо), выехал во Францию к Осечкину и они начали публикацию этих видео.

ПОПОВА: Видео именно пыток, изнасилования, оно же первый раз к вам попало такое жесткое, насколько я понимаю?

ОСЕЧКИН: На канале Gulagu.net к моменту, когда белорус Сергей Савельев, который по абсолютно фальшивому уголовному делу содержался в российских тюремных застенках, в том числе пять лет провел в качестве раба в этой саратовской пыточный ОТБ-1 (это туберкулезная больница, это все тюремная больница). В чем весь ужас происходящего, что в тюремной больнице происходили самые страшные вещи, эти самые капы, разработчики, садисты, насильники, они вообще были на должностях завхозов и санитаров в этой тюремной больнице. Отвечая на ваш вопрос, к моменту, когда 8 февраля 2021 года я получил первое письмо от Сергея Савельева после его освобождения, которое состоялось 2 февраля 2021 года, у нас уже было более 1100 видео на нашем канале и многие из них конечно же были посвящены пыткам, избиениям. Но никогда в жизни до приезда Сергея Савельева во Францию, до передачи мне в полном объеме этого секретного архива ФСИНа и ФСБ даже я, который был сам в застенках и проходил через пытки и занимался разоблачением фактов пыток и коррупции в системе ФСИН России, я не подозревал вообще, что нечто подобное в принципе возможно на такой бесчеловечной системной основе.

ПОПОВА: Скажите, на ваш взгляд, это все-таки какой-то внутренний бизнес этих людей из ФСИН и именно из Саратовской области либо это все-таки госполитика какая-то?

ОСЕЧКИН: Нет, конечно. Это не какой-то саратовский бизнес. Сейчас уже мы в ходе нашего большого независимого расследования, которое мы проводим уже второй год подряд, в чем нам Сергей Савельев бесконечно помог и нет никаких слов, чтобы я выразил ему признательность и благодарность за то, что он сделал и для проекта Gulagu.net и для всего человечества. Но в данном случае мы с помощью Сергея Савельева и этого секретного архива, и работы более десятка наших экспертов и адвокатов в России, мы смогли по крупицам собрать прямые конкретные доказательства того, что в России под эгидой управление МФСБ России – это контрразведка, которая занимается контрразведывательным обеспечением тюремной системы и делает все возможное, чтобы информация вовне не попадала и находилась только внутри в секретном режиме. В общем под эгидой управления МФСБ России и главного оперативного управления ФСИН России в Иркутском СИЗО-1, в Иркутском СИЗО-6, во Владимирском СИЗО-1, в Саратовской ОТБ-1, в Красноярских СИЗО-1 и КТБ-1 (это аналог тюремной больницы только в Красноярске). В более чем в десяти учреждениях ФСИН созданы вот эти пыточные конвейеры, которые являются элементами единого большого пыточного конвейера. Все это срежиссировано и организовано генералитетом ФСБ и ФСИН. Это система, которая охранялась государством, это самый секретный, самый бесчеловечный метод оперативной работы ФСИН и ФСБ, которые они использовали в оперативных целях. И при том, что наверняка найдутся люди, которые до конца пока еще не понимают, не в курсе событий и могут сказать, что это какое-то голословное заявление, какого-то правозащитника, который рассерженный живёт в изгнании на берегу Атлантики во Франции и ругает такую доблестную тюремную систему. Нет, это не так. Чтобы было понятно, в начале 2014 года меня пригласили в Государственную Думу, когда я еще жил в России и руководил социальной сетью Gulagu.net, тогда мы уже были во всех заголовках в связи с разоблачениями пыточного конвейера в копейской колонии N6 это ГУФСИН по Челябинской области. По N1 у нас тоже есть расследование, там тоже били и пытали. Так вот, в конце 2012 года в ноябре прогремело на всю страну и вылилось это в международную прессу самая массовая мирная акция протеста против пыток среди заключенных в копейской колонии N6, когда заключенные написали кровью на простынях “Нас пытают. У нас вымогают. Спасите нас. SOS”. Вышли на крышу, стали, началась эта акция протеста. Gulagu.net и наши координаторы, эксперты первыми выехали на место, мы первыми об этом написали у себя и начали множить эту информацию, просить журналистов подключиться к этой истории. В результате потом я выезжал с членами СПЧ проверять эту колонию. Мы опрашивали более 100 заключенных, которые все как один давали подробные последовательные показания о том, кто их пытал, как их пытал. В помещениях штрафного изолятора копейска К-6 мы нашли людей, но это были люди-тени. Они напоминали больше скелеты, которые обтянуты кожей нежели таких живых здоровых мужиков. Потому что их содержали по полтора, по два года безвылазно в небольших помещениях 2 на 3 метра в ужасных кошмарных условиях. Они были бледны, они были избиты. Они рассказывали, как их подвешивали голых на решетке, как им надевали на голову шапку ушанку, чтобы они не могли разбить себе голову об решётки каким-то образом. Их там избивали и пытали электрическим током, подводили ток к гениталиям. Их жесточайшим образом пытали, били, унижали, истязали. И после того, что мы тот ад вскрыли и рассказали об этом в начале 2013 года так как я был как раз топовый блогер и правозащитник по медийной истории. Кто-то в Администрации президента в Госдуме подумал, что нам такой в принципе человек нужен для того, чтобы Госдуме на этой волне возможно что-то попробовать сделать, изменить каким-то образом законодательство. Я понимал, что власть цинично хочет использовать мой бренд, нашу известность как Gulagu.net по всему миру как показатель: “Вот смотрите, о нем писали во французской, в американской прессе и теперь он у нас председатель рабочей группы по защите прав заключенных при Госдуме. Смотрите, у нас не деспотия диктатуры и авторитарного режима, у нас вполне демократичный режим, где бывший заключенный становится каким-то функционером по защите прав заключенных. Мы делаем какие-то шаги в сторону гражданского общества”. Чем это закончилось? Я им сказал, что будет мое условие, что помимо вот этих вот извините за выражение жопосидов, которых они все время на все эти совещания приглашают, это правозащитное политбюро, которое там десятилетиями говорит постоянно одни и те же общие фразы. Помимо сенаторов, депутатов, я сказал, что моим условием будет, если я соглашусь, что я буду сюда приглашать независимых правозащитников, оппозиционных журналистов и самое главное для меня – родственников убитых заключенных, пострадавших от пыток, выживших в результате пыток, то есть тех, кто пострадал от пыток и кто готов свидетельствовать об этом. Это было мое принципиальное условие, что наши волонтёры, пользователи Gulagu.net будут приходить и рассказывать правду под стенограмму и депутатам будут рассказывать правду-матку.

ПОПОВА: Я так понимаю, что это не произошло?

ОСЕЧКИН: Я провел 15 заседаний. Ежемесячно 1 раз в месяц я приводил туда 5-6-7 человек из числа бывших заключенных и родственников убитых заключенных. В том числе Ларису Сотникову, чьего сына Артёма Сотникова убили в 2012 году в одной из саратовских колоний, забили и так далее. И самое интересное, это самый важный момент, на который очень многие журналисты не обращают внимание. На одну из рабочих групп на заседании я пригласил и приехал действующий сотрудник Саратовской ОТБ-1 Дмитрий Шадрин, который рассказал, что он там работает чуть больше года и за это время он увидел, как лично начальник от ОТБ-1 полковник Павел Гаценко бьет, избивает заключенных, как он дает команду садистки относиться к заключенным. Это было сказано в стенах российского так называемого “парламента”, этой Госдумы. Это было сказано под стенограмму в присутствии депутатов. Что вы думаете?

ПОПОВА: Ничего не произошло, да?

ОСЕЧКИН: После этого произошло то, что рабочая группа спустя какое-то время была закрыта. Меня и правозащитников перестали пускать в Госдуму. В отношении меня ФСБ и конкретно управления МФСБ начало готовить провокации, постоянно подсылали каких-то людей, которые мне предлагали какие-то деньги за какие-то там решения. На меня вы ходили какие-то криминальные лидеры, что вот я каким-то ворам в законе помог с улучшением условий. То есть начали в отношении меня работать с помощью провокации с тем, чтобы задокументировать хотя бы один факт, когда Владимир Осечкин возьмет какие-то деньги или будет связан с криминалитетом, чтобы потом было что показывать по российской пропаганде пытаясь меня дискредитировать.”

Далі буде….

Джерело.

Categories
Ексклюзив Росія

Перехоплені темники сепаратистських журналістів, які перетворюють жителів окупованих територій на українофобів

Перехоплені темники сепаратистських журналістів, які перетворюють жителів окупованих територій на українофобів

Нашою командою нещодавно було перехоплено великі масиви електронних повідомлень з «матеріалами для спікерів» (темниками), які виготовляються спеціалістами департаменту інформаційної політики т.зв. «ДНР» за кураторства російських спецслужб. Всі ці т.зв. «темники» мають на меті лише єдине – свідоме введення в оману населення тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, формування у них ненависті до України, всього українського, виховання нового покоління русофілів.

І звісно, ми не могли пройти осторонь і приховати цю інформацію від суспільства.  А ще нам би дуже хотілось показати роль та місце країни-агресора у повномасштабній інформаційній кампанії проти України, яка вже восьмий рік реалізовується Російською Федерацією на окупованих територіях Донбасу. З цією метою нашою командою окремі такі «темники» передані журналістам телеканалу Live для подальшого оприлюднення громадськості.

Аналіз перехоплених масивів даних вказує, шо найбільш топовими тематиками, які активно використовуються РФ через підконтрольних їй спікерів самопроголошених республік для перетворення жителів окупованих території на українофобів, є наступні:

1.    поширення серед місцевого населення окупованих територій Донбасу завідомо неправдивої сфабрикованої інформації про нібито порушення Україною їхніх прав і свобод, акцентуючи увагу на здійснених обстрілах, сфальсифікованих даних свідченнях «псевдоочевидців» про «злочини української влади» проти місцевого населення, зруйновані бойовими діями інфраструктурі, соціальних об’єктах та житловому фонді;

2.    викривлення інформації про заходи у рамках реалізації «Мінського процесу», акцентуючи увагу на тому, що саме Україна їх систематично порушує досягнуті домовленості. При цьому, свідомо замовчується інформація про вжиті українською стороною конкретні кроки по соціальній та економічній інтеграції окупованих територій до України, надану фінансову підтримку вимушеним переселенцям, забезпечення їм соціальних гарантій (пенсій, матеріальних виплат, можливості безоплатного навчання у вищих навчальних закладах на контрольованій органами української влади території, лікування тощо);

3.    поширення серед місцевого населення окупованих територій Донбасу фейкової інформації про нібито переслідування на контрольованій українською владою території російськомовного населення, зниження рівня соціального забезпечення населення України, створення мовного та соціального геноциду, збільшення тарифів на комунальні послуги, ріст зовнішнього боргу України.

4.    поширення дезінформації про проведення в Україні вакцинації від «COVID-19» та стану системи охорони здоров’я України, вжиті українською владою заходи з недопущення збільшення рівня смертності та зниження рівня захворюваності;

5.    зосередження уваги на інтеграційних процесах з РФ (діяльність «Русского центра», впровадження російських стандартів в усі галузі, видача паспортів РФ, гармонізація законодавства РФ з «ДНР»);

6.             зосередження уваги на інвестиційній діяльності РФ у розбудову місцевої інфраструктури, популяризація ролі РФ у відновленні функціонування об’єктів життєзабезпечення (проведення ремонтно-відновлювальних робіт на об’єктах ЖКХ,  будівництво нових об’єктів, надання фінансової та матеріальної допомоги, студентських та молодіжний рух антиукраїнського спрямування тощо);

7.             популяризація та героїзація місцевих ватажків бойовиків, більшість з яких брали безпосередню участь у бойових діях проти ЗСУ та сил АТО / ООС, катуваннях як полонених українських військових, так і місцевого населення.

Крім того, за результатом проведеного аналізу отриманих матеріалів та OSINT-розвідки у відкритих джерелах, виділено основних представників сепаратистських ЗМІ:

Пирогова Майя Юріївна (20.05.1965р.н., +380958519639, +380713007448)

Її акаунти та канали в соціальних мережах – Telegram, Telegram-канал, Facebook, ВКонтакте.

Основний контент: опис подій в Україні у негативному ракурсі; популяризація діяльності органів влади т.зв. «ДНР»; інтерв’ю з представниками органів влади т.зв. «ДНР» та окремими активістами «ДНР», негативні думки щодо діяльності української влади.

Акутін Олексій Сергійович (11.06.1977р.н., головний спеціаліст відділу сбору та розповсюдження інформації Департаменту інформаційної політики т.зв. «ДНР», у соц мережах використовує псевдоніми «Олесь Хуторний», «Сруль Соломонович»)

Його акаунти та канали в соціальних мережах – Telegram та ВКонтакте.

Основний контент: опис проблем та їх вирішення у містах т.зв. «ДНР»; популяризація діяльності органів т.зв. «ДНР»; спростування нібито «фейкових» повідомлень про події у «ДНР».

Бердичевський Владислав Леонідович (10.09.1967р.н., +380507541906, у соц мережах використовує псевдоніми «Владислав Грюнвальд», «Владислав Бриг», «Владимир Голуб», головний редактор проекту «Новороссия Сегодня», «Новороссия ТВ», депутат 1 скликання «НС ДНР»)

Його акаунти та канали в соціальних мережах – Telegram, Twitter та ВКонтакте.

Основний контент: критика діяльності української влади, висміювання подій, що відбуваються в Україні; спростування нібито «фейків» про події в т.зв. «ДНР», популяризація органів влади «ДНР». У публікаціях та виступах часто використовує різку критику, специфічні висловлювання та жаргон по відношенню до України.

Карпушев Олексій Олександрович (20.09.1985р.н.)

Його акаунти та канали в соціальних мережах – Telegram, Facebook, Twitter, ВКонтакте, Одноклассники.

Основний контент: критика діяльності української влади; опис подій, що відбуваються в Україні у негативному ракурсі; популяризація діяльності органів влади «ДНР».

Школа Ганна Дмитрівна (25.09.2002)

Її акаунт в соціальній мережі Instagram.

Основний контент: висвітлення подій на території «ДНР» у позитивному руслі, популяризація діяльності органів влади «ДНР», висвітлення життя молоді в «ДНР».

Гладченко Поліна Олександрівна (28.04.1994р.н., працює фахівцем у фонді «Единый Донбасс»)

Її акаунти в соціальних мережах – ВКонтакте, резервна сторінка ВКонтакте, Twitter.

Основний контент: «Мінський формат», інвестиції в «ДНР», ВКС.

Карпій Сергій Вікторович (21.01.1987р.н. 380661009663, [email protected], працює директором та ведучим програм пропагандистського каналу «Первый респубилканский канал ДНР»).

Його акаунти та канали в соціальних мережах – Telegram, Twitter, ВКонтакте, резервна сторінка ВКонтакте, Одноклассники, Instagram.

Основний контент: висвітлення подій на території «ДНР» у позитивному руслі, популяризація діяльності органів влади «ДНР», неконструктивна критика діючої української влади, опис подій в Україні у негативному руслі, «Мінський формат».

Джерело.

Categories
Ексклюзив Росія Україна

Західні спецслужби попередили про «високу ймовірність» вторгнення РФ в Україну

NYT: США попередили союзників про можливий напад Росії на Україну | СтопКор

Західні спецслужби говорять про «високу ймовірність» нового вторгнення в Україну з боку Російської Федерації вже цієї зими. Про це йдеться в редакційній статті британського видання Financial Times, яке називає теперішню ситуацію більш небезпечною, ніж весняне загострення біля кордонів з Україною.

Журналісти наводять слова заступниці міністра оборони України Ганни Маляр, яка заявила, що Захід вже попередив Київ про ймовірне загострення ситуації Росією цієї зими. З її слів, висновки західних спецслужб ґрунтуються не лише на даних про зосередження російських військових біля кордонів з Україною, а й на додатковій інформації про наміри президента РФ Володимира Путіна.

Чиновниця каже, що хоч дані військової розвідки України збігаються з інформацією країн-партнерів, повної ясності про російські наміри Захід не має, а сама інтерпретація зібраних розвідданих «вимагає подальшого обговорення».

Начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов каже, Росія розгорнула поблизу українського кордону та на окупованих територіях до 114 тис. військових, з яких близько 92 тис. – бійці сухопутних військ. З його слів, що стягування російських військ може бути як підготовкою до великомасштабного вторгнення, так і спробою психологічного тиску.

Раніше провідні світові ЗМІ повідомляли про те, що Росія зосереджує біля України військову техніку. За словами заступника голови Офісу президента України з питань національної безпеки і оборони Романа Машовця, Росія не відводить військову техніку від українських кордонів після військових навчань, що дозволяє їй швидко сформувати ударні угруповання для наступу на Україну.

Крім того, британське видання The Mirror повідомило, що Велика Британія готова перекинути в Україну близько 600 бійців сил спеціального призначення через загрозу військового вторгнення з боку Росії.

Не зважаючи на ймовірну загрозу з боку Росії, українці продовжують організовувати протестні заходи в столиці України. Більшість із вказаних заходів, як було підтверджено, організовано та проспонсоровано з Росії. Як повідомлялось раніше, очільник Мінкульту Олександр Ткаченко після мітингу “антивакцинаторів”, прихильники якого ходили з QR-кодом сайту “Єдиної Росії”, просить українців не вестися на провокації Кремля та російські наративи. Тим паче, в такий складний для України час розхитувати ситуацію в країні – це схоже на національне самогубство.

Categories
Ексклюзив Росія Україна

«I’ll be back або реінкарнація «Антимайдан 2.0»

Суспільно-політичне середовище України дедалі частіше піддається зовнішнім провокаціям з боку країни агресора – РФ з метою приховування власних проблем шляхом інформаційних кампаній «у нас всё хорошо, а вот у укропов опять печаль».
    Так, представники російських мас-медіа з метою приховування власних проблем активно провокують внутрішні конфлікти в Україні, які в подальшому масово транслюються на пропагандистських каналах.
    На даний час, в якості елементу провокацій, росіяни намагаються використати т.зв. «тарифне питання».
    Для провокацій і отримання необхідних фото і відео, російські медійники не придумали нічого кращого, як вкотре використати «рабовласників» (це особи, які проводять акції протесту за грошову винагороду) та їх т.зв. «інженерів» і «в’язаних беретів» (на сленгу організаторів проплачених мітингів так називають малозабезпечених осіб та пенсіонерок жіночої статі).
    І це лише початок! Російські куратори не знайшли нічого кращого, аніж залучення до виконання свого провокативного замовлення осіб, що виступали активними організаторами «Антимайдану» та забезпечували щоденну участь у акціях для компрометації «Революції Гідності» у 2013-2014 роках.
    Так, на ринок «праці» знову повернулись одіозні особи з минулого. Сергій Куценко – особа з близького оточення Вадима Рабиновича та монополіст на проведення замовних акцій від «ОПЗЖ». Нагадаємо, що С.Куценко брав активну участь у фальсифікації реєстрів учасників партії «За життя» на момент її створення. Рома Сидоренко, Ваня Бутенко (в минулому тісно співпрацював з керівництвом ВО «Батьківщина») та Діма Левченко (відомий під псевдонімом «Bluetooth»).
    Саме вказані ділки вирішили допомогти росіянам у формуванні необхідних картинок щодо активної позиції українського народу у боротьбі з узурпаторами влади. Благо, тема «розп’ятих хлопчиків у трусиках» поки не актуалізується.
    Саме ці ділки «за руський рубль» 23 лютого 2021 року привели до ВР України близько 600 «інженерів» та «в’язаних беретів», яких навіть на змогли приховано перерахувати перед самими заходам та контролювати хід самої акції.

Якщо зануритись в атмосферу «протесту», можна із сумом констатувати усю маргіналізацію «обраних протестувальників» або ж побувати в масовці на зйомках хорор-серіалу для каналу «Бомж-ТВ» під назвою «Ковбаса по 2.20».
    Постоявши декілька година на морозі під викрики якогось незрозумілого «мужчинки» у гучномовець, якого ніхто не слухав, учасники акції – літні жіночки та місцеві алкаші почали вимагати від «Серьоженьки» та його поплічників негайного розрахунку. 
Варто уточнити, що у середовищі талановитих виконавців замовних акцій протесту розрахунок на місці проведення акції категорично заборонений.     Але вказане правило було проігнороване організаторами-«рабовласниками», які звикли діяти «по бєспрєдєлу» ще з часів Януковича «під дахом» регіоналів. 
    Всі учасники, не побоюючись камер та можливих запитань від журналістів, отримали кровно зароблені «30 срібняків». До речі, за участь у акції «учасникам» заплатили аж по 200 грн. 

   Як показує практика, аналогічні проплачені замовні заходи будуть тільки розширювати горизонти «проблем народу» і «масовості протестів». Штучне провокування «антиурядових виступів» в Україні дуже вигідне зараз країні-агресору. Створення відповідного «антирейтингу» влади, помножене на звинувачення України в агресивних діях на Сході, дасть підстави Росії диктувати свої вимоги як на міжнародній арені, так і демонструвати для власного внутрішнього споживача картинку «у них плохо – у нас хорошо». А завдяки нашим же безпринципним «передовикам» на кшталт Серьожі Куценка та його друзів, виконання будь-якого замовлення «за рубль» не є проблемою.
    Хоча свобода вибору політичних та релігійних поглядів у нас гарантовані Конституцією, однак колаборація з агресором, який вбиває українців на Сході, нахабно окупував Крим і продовжує бряцати ржавим радянським залізом на східному кордоні Європи, є уже не просто заробітком на крові, а злочином проти власного народу.
    А Куценку, Бутенку, Сидоренку та іншим колаборантам хочеться побажати одного – щоб щоночі вони прислухались до тихих кроків у власних коридорах і боялись, що за ними прийшли тіні …

Джерело.