Прополка опозиції

«Путінський режим, зачищаючи простір від звичних йому опозиціонерів, сам готує ґрунт для нових фігур». 

Путін вже не може видавати себе за «демократа». На це у нього немає ні часу, ні можливостей. На «носі» – чергові вибори до Державної Думи. Кремль розуміє мізерність шансів на збереження влади. Тому він запустив механізм тотальної «зачистки» опозиції, яка перед виборами представляє не абияку загрозу чинному режиму. Але знищення опозиції може привести до наслідків, про які зараз Путін не думає зовсім. Він – людина, яка живе виключно мріями про збереження влади. Сьогодні. А завтра – хоч потоп! Зміни, до яких обов’язково призведе така «зачистка», будуть повністю несподіваними як для самого путінського режиму, так і для значної частини громадян Росії. 

Режим Кремля діє чисто рефлекторно, абсолютно природним для нього чином, ввівши явочним порядком громадянський терор, як єдиний доступний йому метод управління країною. На щось більше складне у нього вже немає ресурсу, технологій, компетенцій. 

Влада Кремля живе у постійній нестачі кадрів. Проблеми «вертикалі» влади настільки катастрофічні, що стандартний підхід – збільшення чисельності чиновників, як компенсація падіння їхньої кваліфікації – вже не працює. Просто неможливо підтримувати падаючий рівень управління подальшим нарощуванням чисельності управлінців. 

Межа досягнута. Далі тільки погіршення ситуації з механізмами управління країною. Тимчасове зникнення маркерів системної кризи, що частково компенсувалися збільшенням чисельності управлінського апарату, обов’язково призведе до різкого падіння показників і появи маркерів управлінської катастрофи. Рано чи пізно. В Росії – скоріше рано. 

І коли настане цей момент, тоді й повною мірою проявляться наслідки тотальної «зачистки» простору від неугодних, тих, хто зараз заважає маренням Путіна про «довічність» свого статусу. 

У людей завжди є запит на нове. Так еволюційно склалося. Все нове, як магнітом, притягує до себе. В тому числі – нові обличчя. І це стосується не тільки обридлої «забальзамованої» фізіономії «беззмінного» Диктатора. Точно так же люди втомлюються і від одних і тих же борців з цим Диктатором. Тим більше – таких борців. Справжніх борців-невдах, які так і не змогли досягнути якогось значущого результату у своїй, такій доволі млявій, боротьбі незрозуміло «за що» і не зрозуміло «яким чином». 

В цілому, вся сьогоднішня російська опозиційна тусовка – це ті, хто «піднявся» на подіях 2011 року, на Болотній і на «Білій стрічці». Але що дали російському суспільству такі опозиціонери за сім років своєї діяльності. Аж нічого! Нічого, крім стабільного значного погіршення ситуації з демократією в країні. Нічого, крім збільшення тиску з боку влади, яка вже навіть перестала приховувати свою справжню тиранічно-диктаторську суть. Нічого, крім швидкого наближення країни до межі. 

В ході будь-якої революції або інших значущих соціальних подій спочатку з’являються звичні і знайомі обличчя. Але чим більш значущим є сама подія, тим швидше з’являються і нові. Ті, які ще мало відомі і не набридли широкому загалу. 

Путінський режим «чистить» опозицію, вбиваючи, саджаючи, викидаючи з країни опозиціонерів – не розуміючи, що ця опозиція історично приречена, як і він сам. Ні режим, ні борці з режимом нічого не продемонстрували. У них немає синдрому переможців, вони вічно ті, «хто програв». Але у російському суспільстві вже «дозріває» запит на глобальні зміни. Так продовжуватися вже більше не може. Далі нікуди. 

Путінський режим, зачищаючи простір від звичних йому опозиціонерів, сам готує ґрунт для нових фігур. І чим більш жорсткою та тотальною буде така «чистка», тим більш потужними та дієздатними такі нові фігури будуть. Тому у сучасної кремлівської влади практично немає шансів. Вона сама вперто готує суспільство до корінних незворотних змін.

Автор: Юрій Федоренко.

Джерело.

Робота за ґратами

Російські чиновники продовжують активно продукувати «постановочні» ідеї щодо можливих напрямків та шляхів розвитку. Хто на що спроможний…

Останнім часом Росія відчуває нестачу робочих рук. А у зв’язку з тим, що до 15 червня влада зобов’язала покинути країну приблизно мільйон трудових мігрантів, криза сягне загальнодержавного масштабу. Виявляється, в Росії робити (за смішні гроші) просто нікому…

Тому нещодавно голова ФСВП (Федеральної служби виконання покарань РФ). Олександр Калашников на повному серйозі оголосив про те, що було б добре використовувати працю засуджених на важливих напрямках розбудови Росії. Наприклад – добудувати БАМ. За словами Калашникова, 188 тисяч засуджених мають право на заміну покарання в колоніях примусовими роботами.

Міністр юстиції Костянтин Чуйченко вважає правильною ідею про заміщення російськими ув’язненими приїжджих заробітчан, про яке говорить Олександр Калашников. За словами Чуйченка, створювати виправні центри, де будуть працювати ув’язнені, можна, наприклад, на великих будівництвах. Ідею Калашникова також підтримали у Слідчому Комітеті та Раді з прав людини при президенті РФ. У червні до будівництва БАМу можуть бути залучені перші 600 ув’язнених.

Як повідомили у Федеральній службі виконання покарань, зараз в 11 регіонах РФ на об’єктах організацій вже створено 715 місць для засуджених до примусових робіт. 

Середня зарплата таких засуджених, які відбувають покарання на об’єктах бізнес-організацій, перевищує зарплату засуджених до позбавлення волі, уточнили у ФСВП. 

Наприклад, в Новгородській області вона становить 24 тис. рублів, в Приморському краї – 20 тис. рублів. «У низці випадків вона перевищує і середню зарплату по регіону. Так, є приклади отримання засудженими заробітної плати в розмірі 224 тис. рублів (Білгородська область), 102 тис. рублів (Новгородська область), 94 тис. рублів (Приморський край), 80 тис. рублів (Волгоградська область)», – підкреслили в ФСВП.

Така заява різко контрастує з офіційною Інформацією про досягнуті результати, що викладена на офіційному сайті ФСВП. Там йдеться про таке (мовою оригіналу): «По итогам работы за 2020 год доля осужденных к лишению свободы, привлеченных к труду на оплачиваемых работах, в среднесписочной численности осужденных, подлежащих привлечению к труду, составила 57,5% (в 2019 году – 47,8%), среднесписочная численность осужденных, привлеченных к труду на работах, связанных с приносящей доход деятельностью, составила 128 058 человек (в 2019 году – 117 210 человек).

Среднемесячная заработная плата осужденных составила 5 616,8 руб.». Крапка!

А ФСВП заявила, що зарплати засуджених до примусових робіт можуть сягати 220 тисяч рублів!

«На папері» середня зарплата в Росії в 2020-2021 роках дорівнює сумі в 36 тис. рублів. Для Москви, Санкт-Петербурга, Далекого Сходу та Крайньої Півночі воно, можливо, так і є. А от «всередині» Росії навіть «на папері» середня заробітна плата ледь перевищує 20 тис. рублів.  

Складається враження, що Кремль розпочинає рекламну кампанію переваг роботи та проживання у «местах, не столь отдаленных»! І, справді, навіщо корячитися за 16 тисяч рублів у Орлі, викладаючи левову частку такої зарплатні на проживання, якщо можна сісти – отримувати безкоштовне житло та харчі – та ще й відкладати по 200 тисяч рублів у місяць. П’ять місяців, дрібниця – і ти мільйонер! А «сів» на довічне – практично мільярдер.  Перспектива! Потрібно лише «сісти» – і твоє життя вдалося!

Схоже, що економічний прорив Росії не за горами. Рівень життя простих росіян має можливість збільшитися в декілька разів. Девелопери почнуть будувати житло руками зеків дешево і багато. Вирішиться проблема безробіття, не залишиться безхатченків. 

Настане епоха загального багатства та щастя для росіян. Мабуть, саме такими клінічними ілюзіями зараз пестять себе творці цього проєкту. Останнім часом будь-які рішення та дії влади Кремля схожі на хворобливий тривожний сон.

А простим росіянам потрібно пам’ятати про таке: зараз влада заявляє про нестачу в країні робочих рук і пропонує вирішити проблему завдяки створенню нового ГУЛАГу. А завтра, поміркувавши, Кремль прийме рішення про нестачу засуджених. І з ентузіазмом почне вирішувати нову проблему!

Автор: Юрій Федоренко.

Джерело.

Ізоляція

В сучасній Росії сформувалися коаліції інтересів, яким не вигідний будь-який розвиток російської економіки та суспільства, будь-які реформи. За останні роки правління Путіна формувався стагнаційний статус-кво, який повністю задовольняє потреби Кремля. В умовах закритості економічний розвиток неможливий. Така економічна модель в довгостроковій перспективі загрожує для країни великими проблемами. 

Російське керівництво свідомо проводить курс на все більшу закритість економіки з орієнтацією на внутрішній ринок і внутрішні джерела інвестицій. Але витрачати ресурси на повторення на території країни того, що вже створено в світі, та ще й менш ефективним способом (через проблеми з міжнародною кооперацією), нераціонально. Результатом стає відгородження Росії від світу і уповільнення трансферу нових технологій. Тим часом в умовах зростаючого дефіциту робочої сили технологічний розвиток стає ще більш необхідним. 

Монополізація економіки, яку успішно проводить Кремль, особливо небезпечна у поєднанні з її закритістю. Домінантне положення великих, пов’язаних з державою, компаній, унеможливлює як зовнішню, так і внутрішню конкуренцію. Це позбавляє економіку джерел розвитку, але вигідно економічним елітам, пов’язаним з бенефіціарами обмеження конкуренції. Ці еліти, з їхнім потужним політичним впливом, цілком влаштовує привілейований доступ до державних ресурсів і влади в цілому. У них постійно відкриваються нові ніші діяльності. Їхній прибуток зростає. 

Вийти з технологічної та інвестиційної ізоляції, залишаючись при цьому в ізоляції політичній, неможливо. Теоретично близькість до Європи, великий людський капітал та великий розмір внутрішнього ринку роблять Росію привабливою для провідних світових компаній. А їхня присутність забезпечує обмін технологіями і ноу-хау, поліпшення корпоративного середовища і бізнес-стандартів – російські компанії вбудовуються в технологічні ланцюжки доданої вартості. Цей процес дуже інтенсивно проходив в 2000-х роках, але в останні роки російська зовнішня політика фактично наклала на це заборону. 

Припинилося і витіснення більш конкурентоспроможними приватними компаніями держкомпаній з внутрішнього ринку. 

Зовнішня закритість економіки, викликана політичною конфронтацією із Заходом, одержавлення економіки, низька конкурентність внутрішніх ринків і преференції для наближених компаній, незахищеність прав власності – це найгірше поєднання для економічного розвитку. Але це цілком усвідомлений вибір, що дозволяє елітам захистити свої джерела ренти і максимізувати її величину. 

Головна мета сучасного Кремля – збереження влади. У будь-який спосіб. Тому будь-яке зростання показників економіки чи життя країни взагалі відходить на другий, може й на третій план. Реформи стають дуже небезпечними, оскільки знижують ймовірність збереження елітами контролю над політикою і економікою країни. 

По суті, політична система перешкоджає розкриттю підприємницького потенціалу нації. Збільшує її закритість, гальмуючи таким чином її розвиток. Без вільного перетікання ідей, талантів, фінансів, технологій через кордон розвиток сучасної економіки неможливий. Але нічого більше ворожого обраному російською елітою напрямку руху, ніж така свобода, не існує. Це може пролонгувати «новий застій» на десятиліття – так само як це сталося з «застоєм» у радянські часи. Чим довше триватиме стагнація, тим більш ймовірна дестабілізація в її кінці – так само як це сталося з СРСР. 

Адже до кінця цього тривалого періоду конкурентоспроможність Росії серйозно ослабне. Найменше така система вигідна молоді, кваліфікованим фахівцям. Але вони не можуть впливати на прийняті владою рішення. Цілком закономірно, що саме в цьому середовищі вище за все невдоволення політичним курсом, тому проти неї в першу чергу і спрямовані репресії влади. Згубна для країни політика вигідна її правлячим групам. 

Коло бенефіціарів такого стану речей вузьке, коло постраждалих від такої політики – населення Росії. Але поки ніякої можливості вплинути на владу з тим, щоб цей курс скорегувати, не проглядається.

Автор: Юрій Федоренко.

Джерело: ресурс “Матриця Свободи”

Велкам ту Удмуртія

Адміністрація Президента Росії Володимира Путіна випустила спеціальну вказівку щодо американського підприємця Ілона Маска. Керівництво Апарату попросило регіони припинити пропонувати свої майданчики для проєкту Ілона Маска з будівництва заводу Tesla. За інформацією, вказівка надійшла «в різкій формі». 

Що ж саме послужило причиною такого невдоволення Апарату Президента Путіна. 

Декілька днів тому, 21 травня, виступаючи по відеозв’язку перед учасниками форуму «Нове знання», що пройшов у «гордості інновацій» Росії, столичному Сколково, глава Tesla Inc.

Ілон Маск заявив буквально наступне: «Думаю, ми скоро будемо присутні в Росії. Я думаю, це буде приголомшливо. Нам також потрібно дивитися ширше на Казахстан і інші країни СНД. Це важливо для нас». Він також повідомив, що хоче, щоб заводи компанії знаходилися не тільки в Китаї, але і в інших частинах світу. «Потенційно ми розглядаємо Росію», – додав він. 

Саме після цієї заяви Ілона Маска медіапростір Росії буквально захлеснула хвиля пропозицій від місцевих влад регіонів РФ, які, один поперед одного, почали пропонувати американському мільярдеру «себе». Мабуть, складно було Маску не відчути себе на вулиці «червоних ліхтарів», коли з кожного закутка «великої та могутньої» несеться: «візьми мене»! 

Відразу кілька російських регіональних керівників звернулися до американського бізнесмена з проханням розмістити у них новий завод Tesla. Першим виявився глава Калузької області Владислав Шапшу. «Пропоную відкрити перший завод в Калузькій області. Регіон повністю готовий до цього», – написав він у своєму Telegram-каналі.

Другим встиг губернатор Підмосков’я Андрій Воробйов. Він звернувся до Маска англійською в своєму Twitter: «Підмосков’я – це, безумовно, краще місце для заводу Tesla. Кращі фахівці, ідеальна логістика. Тут вже виробляють Mercedes! Ми знайдемо вам відмінне місце».

Потім аналогічну пропозицію опублікував глава Удмуртської Республіки Олександр Бречалов. «Welcome to Udmurtia!» – написав він. Через пів години він продублював своє повідомлення, додатково запропонувавши Tesla податкові пільги.

Далі про готовність прийняти у себе виробництво Tesla заявила влада Орловщини, Свердловщини, Калінінграду і навіть Москви. Вистрибування зі штанів цілої низки російських губернаторів перед Маском з пропозицією розмістити заводи Тесла в регіонах виглядає не тільки безглуздо, але й нерозумно. І якщо в Калузі або Калінінграді вже є потужності з виробництва автомобілів, то пропозиція робити Теслу в Орлі мала характер несмішного анекдоту.

Останнім у цьому переліку «панянок на виданні» виявився глава Ростовської області Василь Голубєв. Після чого в АП РФ вирішили, що вистачить ганьбитися. Адміністрація Президента Росії «в різкій формі» попросила регіони припинити пропонувати свої майданчики для проєкту Ілона Маска з будівництва заводу Tesla. 

Незрозуміло, чого так довго не реагувала Адміністрація Путіна на намагання регіональних чиновників «засватати» Маска. Адже для влади Росії він «шахрай і пройдисвіт»! Та ще й «агент» потенційного противника! Але, врешті решт, реакція АП була досить різкою. Ганьба ставати на «задні лапки» перед «американцем» Маском! Це ж «чужий», а не такий «звичний та рідний» урядовий чиновник Росії, перед яким схиляються у поклоні регіони! 

Більш за все, що виступ Маска на травневому форумі «Нове знання» – це просто слова, які не мають під собою будь-якого підґрунтя. Маск – справжній бізнесмен. Десь, мабуть, навіть «геній від бізнесу». А справжні бізнесмени вміють рахувати свої гроші як ніхто. І враховують усі можливі ризики щодо майбутніх проєктів. «Гроші люблять спокій». А Росія – це ризик. Путін відділив Росію від всього світу своєю «червоною лінією». 

Відокремив від розвитку, прогресу та самої свободи. А де немає свободи – там немає довіри. Тому Росія для Маска – це зона ризику, на який він, розумний бізнесмен, мабуть, ніколи не піде. 

Та річ навіть не в тому, які наміри має Маск! Реакція губернаторів, які так блискавично вишикувалися в чергу за гіпотетичними подачками від «заокеанського гаманця», це величезний конфуз для Володимира Путіна, який так і не зумів, незважаючи на всі свої брехливі обіцянки, побудувати в Росії адекватний інвестиційний клімат та довіру інвесторів до чинної влади Кремля!

Джерело: ресурс “Матриця свободи”.

Витівки Лукашенка призводять до ізоляції Білорусі

Примусова посадка літака в Мінську… Визнання Криму російським… Намір припинити поставки в Україну бензину А-95… Рішення запросити в Білорусь слідчих з т.зв. «ЛНР» для допиту засновника Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича… Яке ще недалекоглядне рішення прийме Лукашенко

Глава МЗС України Дмитро Кулеба підкреслив, що «Україна не хоче починати політичну чи економічну війну з Білоруссю, але влада РБ сама провокує конфлікти», а Україна має достатньо інструментів, щоб «зробити людям і країнам, які не поважають територіальну цілісність України, боляче». 

Наприклад, якщо говорити про намір Білорусі припинити поставки в Україну бензину А-95, то необхідно відзначити, що Україна є одним з основних покупців цієї марки палива у Білорусі, а пошук нового постачальника призведе до колосальних фінансових втрат. Більш того, Україна – єдина країна, з якою у Білорусі позитивне сальдо (тобто Білорусь в Україну продає більше, ніж купує). Навіть поверхневий аналіз двостороннього економічного співробітництва свідчить про те, що припинення торгівлі з Білоруссю для України, яка має вільний доступ до західних ринків, призведе лише до тимчасових труднощів, а для Білорусі – до глибокої економічної кризи. 

Віддаляючись і відгороджуючись від Заходу, а також з урахуванням «недалекоглядних» дій Лукашенка, Білорусь може зіткнутися з «кримським сценарієм» окупації, адже все йде до того, що Путін почне рятувати росіян від тирана і диктатора Лукашенка, що давно вже навіюється російськими ЗМІ.

Джерело.

Протасевичгейт


23-24 травня перші шпальти світових ЗМІ були віддані інформації про державний тероризм білоруського диктатора, який наказав захопити літак європейської держави для арешту свого «особистого ворога» Протасевича. За допомогою винищувача, борт ATH-VNO Ryanair, який виконував політ з Греції в Литву, був змушений виконати незаплановану посадку у Мінську. В результаті – Протасевич арештований спецслужбами Білорусі.

Якщо в когось і залишалися ще ілюзії що до Лукашенка, то вони зникли протягом декількох годин. Захоплення літака сталося за прямою вказівкою «останнього європейського диктатора». Слабі та примітивні спроби офіційного Мінську «відбрехатися» викликали у світової спільноти лише відразу. Поставивши під загрозу життя пасажирів літака, в більшості своїй – європейців, Лукашенко поставив себе по за законом та повністю заблокував Білорусь на міжнародній арені. Як у переносному, так і у прямому сенсі. Авіасполучення з країною практично перерване. Білорусь у повітряній блокаді.

Мабуть настільки виявилася заразною політика «Великого сусіда», якому теж начхати на всі правила та норми міжнародного права. Але «що дозволено Юпітеру, не дозволено Бику». І Білорусь може опинитися в повній ізоляції.

Таке захоплення літака отримає великий політичний і медійний резонанс. Саме тому, що це має відношення до внутрішнього європейського порядку. Своїм безумним наказом підняти винищувач Лукашенко поставив під загрозу життя європейців, які летіли з однієї європейської столиці в іншу.

Акт повітряного піратства був здійснений щодо великого європейського авіаперевізника «Ryanair», чий флот становить 419 судів (для порівняння, у «Белавіа» – всього 32). Лукашенко зміг додати до свого прізвища крім ознаки Диктатор, ще й ознаку Терорист.

Схоже на те, що Лукашенка не турбують нові можливі санкції та ізоляція. Він впевнений в тому, що Путін допоможе. Можливо… Але Лукашенко не може не розуміти, що цей повітряний терористичний акт, від якого навіть ХАМАС відхрестився, ставить його у вкрай невигідне становище у спілкуванні з таким «братнім» Кремлем. Хоча Кремль, як не дивно, може стати певною мірою справжнім і єдиним «вигодонабувачем» від цієї історії.

У Кремля практично закінчилися «скрепи». А рефрен «Росія – обложена фортеця» зараз отримає додаткове підтвердження. За фактом, між путінською РФ і Європою залишався єдиний «неворожий» коридор через Білорусь. ЄС прийняв рішення про заборону білоруським авіакомпаніям здійснювати польоти над територією Європи та рекомендував «своїм» літакам утриматися від польотів над Білоруссю.

Тепер Білорусь «замикають» не зсередини, а ззовні, що автоматично створює ту ж обложену територію, але не по східному кордону Білорусі, а по західному. Таким чином повністю замкнеться «санітарна зона» навколо Росії. І Росія справді стане «обложеною фортецею» на «радість» ідеологам Кремля. Це справжній бонус для «довічного», який і так погрожує всім навіяним ворогам «вибити зуби».

Плюс Кремлю – мінус Лукашенку, який звик шантажувати Кремль, вимагаючи чергову допомогу, можливими «європейськими намірами». Тепер у Лукашенка просто немає можливостей для маневру і шантажу Кремля. На Заході він виглядає терористом, а значить – будь-які контакти з ним будуть носити непублічний характер. І тільки. Така ситуація фактично «обнуляє» позиції Лукашенко перед Кремлем в питанні анексії Білорусі. І Путін стовідсотково цим шансом скористається.

Знаючи стиль «кремлівських шахістів» можна бути впевненим у двох речах. Перше – Москва обов’язково допоможе Мінську і стане на сторону Лукашенка у цій ситуації. Друге – Кремль виставить такий рахунок за свої послуги, що у Білорусі не залишиться ніяких шансів на самостійність та суверенітет.

Виходячи з таких міркувань складається певне враження про можливий «центр прийняття рішення» інциденту над Білорусією.

І все ж таки більшої свині, ніж перехоплення літака перед зустріччю Путіна з Байденом «батька» своєму «другу та брату» підкласти не міг. Навіть неготовність Кремля відстояти інтереси та свободу власної громадянки Сапеги, захопленої разом з Протасевичем, виглядає як негласна підтримка дій Лукашенка. Тому ніякого «нового етапу» в російсько-американських відносинах не буде, для цього немає підстав. І всі це остаточно зрозуміли. Лукашенко створив умови для ситуації, коли програють всі. І в першу чергу – прості пересічні громадяни Білорусі та Росії.

Джерело: https://censor.net/ru/b3268470

Думский паноктикум

Влада Кремля раз за разом повторює тезу про те, що якісний склад Думи потрібно змінювати. Владі потрібні професіонали. Але напередодні виборів до Держдуми, розглядаючи списки можливих кандидатів від провладних політичних сил складається враження, що склад нової Думи буде обиратися виходячи з рейтингів скандальних телешоу. Бо саме в постановці та участі у таких шоу майбутні можливі обранці перш за все і є професіоналами.


З «новими» обличчями теж є певний дефіцит. Ходять чутки, що патріарх Кирило особисто відстоює «збереження» в Держдумі віце-спікера Петра Толстого. Крім лобіювання інтересів РПЦ, цей колишній телеведучий встиг стати «обличчям Росії» в Парламентській асамблеї Ради Європи. Причому «обличчям» досить неоднозначним. Тепер до нього може додатися ще один телеведучий з «яскравою» репутацією – Сергій Міхєєв. Багато хто пам’ятає, як цей в минулому політолог і політтехнолог побив в ефірі російського ТБ іноземного експерта. “ТВ Центр” змушений був скасувати вихід цієї програми. Міхєєв, що називається, повертається до коріння. Його політична діяльність починалася в рамках націоналістичного «Конгресу російських громад», а тепер він піде на вибори в складі «прилєпінського» крила «Справедливої Росії – За Правду».


Ще одним депутатом готується стати власне сам Захар Прилєпін із «роду синів боярських». Той самий «письменник зі зброєю в руках», який так полюбляє розповідати, як воював в Донбасі. Антисеміт, ксенофоб і неосталініст. «Засмутився невігластву і підлості, неможливих у російського письменника», – зазначив, зокрема, після прочитання прилєпінської книги «Листи Сталіну» доктор мистецтвознавства, екс-міністр культури РФ Михайло Швидкой. В 2021 році Прилєпін активно пропонував Кремлю свою «гвардію» як інструмент для боротьби з опозицією.


Разом з ними балотується і ще один письменник – Микола Стариков. Сталініст, гомофоб і автор численних статей і книг з найрізноманітніших галузей знань – від економіки до геополітики, які критикувалися багатьма представниками профільних наук за лженауковість. Газета «Коммерсант-Власть» номінувала Старикова на конкурс висловів «Лізость до тіла-2010» через його висловлювань про Володимира Путіна: «Так вже вирішило провидіння, що на складній ділянці нашої історії біля керма виявився Путін. І як би до нього не ставитися, сьогодні саме він утримує країну від хаосу. Саме тому він не повинен йти. Саме тому Путін зобов’язаний залишитися» – пише Стариков.


Від цієї ж партії в Держдуму намір обратися професійний одесит Анатолій Вассерман. Той самий «Анатолє» із мемів, про якого російський політ технолог і публіциста Станіслав Бєлковський сказав: «Він все знає, але нічого не розуміє».


Компанію перерахованим «полум’яним борцям-пропагандистам» в списках «Справедливої Росії – За правду!» можуть скласти не менш яскраві та ще більш далекі від професійної політики кандидати від «Єдиної Росії». Володимир Машков і Михайло Пореченков. ЗМІ пишуть і про Дмитра Пєвцова, хоча сам він це заперечує. Репер В’ячеслав Машнов, відомий під псевдонімами «Гнійний» і «Слава КПРС», також може взяти участь у виборах – тільки від нового кремлівського проекту «Зелена альтернатива».

Єдинороси на майбутніх виборах можуть відзначитися не аби якими жінками у своїй команді. Чого варта сама Марія Бутіна, яка повернулася в Росію із США наприкінці 2019 року, де вона, за її словами, «відстоювала право на вільне носіння зброї», але в підсумку потрапила до в’язниці. На справді ж, молоду шпигунку у липні 2018 американський Мін’юст звинуватив в змові з метою роботи іноземним агентом без повідомлення влади США, в «інфільтрації (проникненні) в організації, що мають вплив на американську політику, з метою просування інтересів Російської Федерації».
Зараз Бутіна також телеведуча – на пропагандистському телеканалі Russia Today, де встигла прославитися поїздкою в колонію до опозиціонера Олексія Навального.


Перераховувати таких «зірок» у списках дотичних до влади російських політичних партій можна дуже довго. Гліб П’яних, Євген Попов, Валерій Соловей, Тимофій Баженов, Юлія Волкова… «нас не догонять»… «нас не догонять»…


А ще «Єдина Росія» дуже хоче бачити в своїх лавах лікарів. Ну не може бути прохідним список із одних шоуменів. Хтось же повинен викликати у електората почуття поваги. А на тлі пандемії справжніми героями виглядають саме медичні працівники. Тому їм – «зелене світло». Можливо їм вдасться «вилікувати» рейтинги правлячої партії,  який в містах мільйонниках пішов нижче 20% і продовжує знижуватися.  Бо одне «шоу» вже явно Кремлю не допоможе.

Знаменитый актер выразил свое отношение к Дню победы

Российский актер Павел Майков, который получил популярность благодаря роли “Пчелы” в фильме “Бригада” высказался относительно празднования 9 мая. Соответствующее видео опубликовали в Facebook на собственной странице.

“Для меня 9 мая – день тишины, день молчания. Минуты молчания мало, потому что если представить то количество людей, которое погибло в этом аду. Сто миллионов, если посчитать всех-всех, кто был задействован в этой войне, которая началась в 38-39 годах и длилась очень долго. И это день, когда надо заткнуться наконец, не голосить песни, не пукать вверх народными деньгами, не бряцать оружием, а подумать о том, что это действительно была страшная война и отнестись как к уроку”, – говорит актер.

Майков отметил, что к войне не относятся в РФ как к уроку, продолжают бряцать оружием, убивать себе подобных тысячами. Актер отмечает, что он не был на войне, но уверен, что это так.

Із пустого у порожнє

Згідно з опитуванням ВЦВГД, стежити за виступом президента збиралися 87% росіян (34% з них – в прямому ефірі). Після виступу Путіна стало зрозуміло, що ті, хто чекав та дивився цьогорічне послання президента Росії практично змарнували свій час…

«Сьогоднішнє Послання буде присвячено головним чином нашим внутрішнім питанням. Це, зрозуміло, питання охорони здоров’я, соціальної політики, економіки.

Звичайно, кілька слів потрібно буде сказати про зовнішні справи, буквально кілька слів і з питань безпеки». І відразу стало зрозуміло, що сенсацій не буде. Путіну зовсім нічого сказати громадянам про зовнішню ситуацію. Про те, чому світова спільнота вважає Росію агресором та постійно вводить санкції, які стають все жорсткішими. Про напругу на Донбасі. Про Крим, який так і не став повністю «своїм».

Тому, більшість своєї доповіді, Путін спрямував на обіцянки росіянам. Він багато говорив про «переможну» (завдяки російським вакцинам) боротьбу з коронавірусом. Про захоплення мужністю медичних працівників. Про посилення медичної галузі додатковим фінансуванням. Обіцяв будь яку підтримку лікарям. Відмітив, що в умовах пандемії, на своєму посту залишався особовий склад правоохоронних органів і спецслужб, що безпеку Росії надійно забезпечували Збройні Сили.

Путін заявив про надзвичайну ситуацію в сфері демографії в країні і позначив мету, згідно з якою середня тривалість життя в Росії до 2030 року повинна скласти 78 років. Тільки не зовсім зрозуміло, за рахунок яких резервів з’являться додаткові шість років життя у росіян…

Президент РФ наголосив на необхідності тотальної вакцинації і пообіцяв росіянам створити умови для її проведення. Попрохав звернути особливу увагу звернути на здоров’я дітей. Національна соціальна ініціатива, соціальне казначейство…

З’ясувалося, що за 20 років правління, Путін тільки зараз звернув увагу «на таку чутливу для багатьох сімей тему, як стягнення аліментів». «Держава зобов’язана захистити права дитини, саме про це йде мова» – нарешті зрозумів Путін!

Потім були виплати для дітей… материнський капітал… освіта для всіх і кожного… «Цей рік оголошений в нашій країні Роком науки та технологій»… Екологія… Підтримка малого та середнього бізнесу і все таке інше, що підкреслювало неспинну турботу керманича про «підвищення якості життя наших людей». Цікаво, що ні одного слова про підвищення пенсій Путін не сказав. І це – напередодні виборів до Держдуми.

Щедро роздавши обіцянки росіянам, Путін все ж таки торкнувся теми стану міжнародних відносин Росії та інших країн і «побряцав зброєю». Він несподівано заговорив про замах на Лукашенка і назвав це “кричущою подією”. Звичайно, Путін не випадково зробив акцент на Білорусії. Це результат кулуарних домовленостей Путіна і Лукашенка і демонстрація всьому світу, що керманич Кремля підтримує президента Білорусії.

Путін: «Авангард» і «Пересвєт» вже на бойовому чергуванні, «Сармат» – заступить в кінці 2022 року. «Посейдон» і «Буревісник» – в роботі. До 2024 року частка сучасної зброї у військах повинна скласти 76%, а в “ядерної тріади” вже в цьому році перевищить 88%». Бійся, Захід!

З питання міжнародних відносин, Путін виявився шанувальником творчості англійського поета і прозаїка Редьярда Кі́плінга. На його думку країни Заходу – це Шерхан та купка шакалів Табакі, які намагаються розірвати таку добру та порядну Росію.

Якщо без сміху, тим більше, що тут гріх сміятися над хворим, Путін продовжив риторику, спрямовану на ескалацію та підняття ставок у протистоянні з Заходом.

“Організатори будь-яких провокацій, які загрожують корінним інтересам нашої безпеки, пошкодують про вчинене так, як давно вже ні про що не жалкували.

Сподіваюсь ні у кого не вистачить рішучості перейти у відносинах з Росією “червону лінію”. А де вона проходитиме – ми визначатимемо самі”.

Своїми словами Путін знову відокремлює Росію від цивілізованого світу з його міжнародними нормами та правилами. Путінська Росія продовжує грати в виключно свою гру. «Червона лінія» Путіна відокремить Росію не тільки від світу, а й від самого здорового глузду. Та хворому це не зрозуміти…

Поки Путін в московському Манежі «дбав» про народ, на іншому кінці країни, у Владивостоці цей самий народ на акції в підтримку кинутого в в’язницю Навального скандував «Путін йди». Акції пройшли в Хабаровську, Магадані, Південно-Сахалінську.

По Росії вже затримано сотні осіб.

Джерело: https://censor.net/ru/b3261397

Наративи тролів

Бізнесмен Євген Пригожин, якого також називають «кухарем Путіна», направив письмове звернення до директора Федерального Бюро Розслідувань з вимогою видалити з сайту ФБР пропозицію про винагороду у 250 000 доларів США за надання інформації, яка приведе до його арешту і затримання, оскільки дане оголошення є не тільки «порушенням міжнародних принципів прав людини, але і порушенням російського та американського законодавства». Про це повідомляється в офіційному ВК-пабліку компанії «Конкорд», що належить Пригожину.

З бізнесменом пов’язують так звану «фабрику тролів» – Агентство інтернет-досліджень. За відомостями журналістів-розслідувачів, а також за визнанням колишніх співробітників «фабрики», агентство займається просуванням прокремлівських наративів в інтернеті, формуванням громадської думки, дискредитацією російської опозиції і дезінформацією.

Найгучніший скандал, пов’язаний з «пригожинськими тролями» – вибори в США. У документі, підготовленому в 2018 році за результатами розслідування апарату спецпрокурора США Роберта Мюллера, стверджувалося, що активна робота Агентства на західних інтернет-ресурсах почалася в 2014 році. Напередодні виборів президента США 2016 року Агентство розпалювало внутрішньополітичні конфлікти і намагалося викликати розкол в американському суспільстві. Після цього проти Пригожина і його бізнесу американською владою стали вводитися санкції, потім сам він був оголошений в розшук по лінії ФБР.

Пригожин, людина, яку розшукують в США та вважають господарем ПВК «Вагнера» звернувся до Слідчого комітету РФ із заявою на президента США Джо Байдена, директора ФБР Крістофера Рея, главу ЦРУ Вільяма Бернса і міністра юстиції Мерріка Гарланда. Фарс!

Але ще більшим фарсом є нещодавня офіційна заява пригожинської компанії «Конкорд» про створення «кухарем Путіна» власного ФБР! Прокремлівський бізнесмен Євген Пригожин заснував некомерційну організацію «Фонд боротьби з репресіями», який буде займатися «боротьбою за права людини в західних країнах і підтримкою громадських активістів»!!!

Фактично Пригожин фінансуватиме деструктивну антидемократичну і антиліберальну проросійську діяльність на Заході, фінансуючи та захищаючи (яким чином?!!) лобістів Кремля.

«Організація буде вести правозахисну діяльність, в тому числі вимагати відповіді від західних держав в разі порушень там прав людини», – заявили в прес-службі компанії «Конкорд», яка оголосила про створення пригожинського ФБР.

Все це було б дуже смішно, якби не було так сумно… Якщо судити з публікацій виключно західної преси «NewFBI» від Пригожина може стати реальною силою хоч завтра. Фінансові і владні ресурси є, «Ольгинські ботоферми і тролі» теж, серйозна приватна розвідувальна (для «зливів») і воєнізована (для охорони персон і інтересів) складова в наявності. Плюс класичні медіа. Плюс аналітика. Плюс Пригожин може розраховувати як мінімум на лояльність кількох гуманітарних фондів і МЗС.

Влада Кремля розуміє, що програє на міжнародній арені країнам Заходу. Тому намагається використати будь які можливі (і неможливі) засоби для реалізації своїх хворобливих намірів тотального контролю та домінування. Тому створення ще однієї прокремлівської структури, тим більше – ресурсно забезпеченої та повністю контрольованої Кремлем, може нести реальну загрозу всьому демократичному світу.