Путін подає африканський приклад Лукашенку

Олександр Лукашенко дав зрозуміти, що за його, так званого, правління, Білорусія більше не буде співпрацювати з Європою. Останньою крапкою неповернення стало захоплення літака європейської авіакомпанії з білоруським опозиціонером на борту. Тепер у Лукашенка залишається один вихід – інтеграція з Росією. Варто відзначити, що Кремль також не користується повагою у Заходу.

Незважаючи на заяви обох країн про самодостатність, вони не можуть вижити без торгівлі з іншими державами. І якщо Росія може похвалитися серйозними покладами природних копалин, то Білорусія залишається швидше аграрною країною, основною статтею експорту якої є сульфати.

Розуміючи, що майбутня “частина Росії” не зможе витримати економічної блокади Європи, а грошей в РФ не вистачить, щоб утримувати таку велику територію, Путін почав подавати Лукашенку, свого роду, подачки, у вигляді доступу до покладів золота та інших дорогоцінних металів в Африці.
Використовуючи ПВК Вагнера, Росія прокладає собі шлях крізь африканський континент, заповнюючи вакуум після французів і португальців. Пригожин знімає “вершки” і залишає крихти “останньому диктатору Європи”.

Оскільки Лукашенко, в своєму становищі, не може гидувати незаконним видобутком природних копалин в Африці, він без проблем веде діяльність на іншому континенті. Проте, використовуючи своїх соратників і підлеглих, таких як Віктор Шеймман.

Віктор Володимирович Шейман – один з найближчих соратників Олександра Лукашенка. В останній рік він часто бував в Африці. Звідти він повернувся з безліччю укладених угод і угод, які дозволять Білорусі добувати сотні кілограмів золота. Отримані документи показують, що бенефіціари цих угод – це близьке оточення самого Шеймана.

Основною країною, з якою “співпрацює” Білорусія, є Зімбабве. По правді сказати, Олександр Лукашенко вже не перший рік веде справи з африканською державою.

Результатом регулярних поїздок Шеймана стали угоди на сотні мільйонів доларів. “Друг” Лукашенка також похвалився домовленістю про спільну білорусько-зімбабвійську компанію з видобутку золота в Африці. Про все це Володимир Шейман повідомив особисто своєму босові.

Все це транслювалося по білоруських державних каналах. Однак отримані документи показують, що бенефіціари цих угод залишилися за кадром і є близьким оточенням Лукашенка і самого Шеймана. Наприклад, створення “спільного підприємства” з видобутку золота відбувалося не між Білоруссю і Зімбабве, а між Зімбабве і сином Шеймана, а також Олександром Зінгманом, бізнесменом з неоднозначною репутацією, зате почесним консулом Зімбабве в Мінську.

Після виявлення “чорної” бухгалтерії, Зінгману, адміністрації Лукашенка і Шейману були направлені відповідні запити, з проханням прокоментувати ситуацію за фактом незаконного видобутку природних копалин в Африці. Відповідей від Лукашенка і Шеймана отримано не було. А ось Зінгман встиг відправити погрози, що звернеться до суду.

Віктора Шеймана часто називають сірим кардиналом або другим в Білорусі після, так званого президента. Він супроводжує Лукашенка з моменту його першого президентського терміну.

Понад два десятиліття поряд з диктатором Шейман займав багато високопоставлених посад – від генерального прокурора до глави адміністрації президента. І став одним з перших суб’єктів білоруської політичної еліти, які потрапили під санкції.

Євросоюз застосував санкції до В. Шеймана ще в 2004 році. Він несе відповідальність за зникнення і смерть кількох відомих критиків Лукашенка.

Віктор Шейман

Після перших введених санкцій проти Лукашенка і його наближених, деякі представники білоруської еліти вийшли з кола “соратників”, як, наприклад, Юрій Чижас. Він був олігархом і так званим, “гаманцем” Лукашенка.

У випадку з Віктором Шейманом інша справа. Незважаючи на санкції, Лукашенко залишив свого товариша поруч, доручивши йому проводити різні важливі заходи. Наприклад, представлення інтересів Білорусії в Африці.

Зімбабве – африканська країна, з якою у РБ, ймовірно, найкращі стосунки. У березні 2018 року Шейман повернувся з Зімбабве з хорошими для Лукашенка новинами. Він повідомив про великі угоди загальною вартістю в 58 мільйонів доларів. Також Шейман повідомив, що планує збільшити цю цифру до одного мільярда до 2020 року.

Але мова йшла не тільки про цифри. “Що стосується видобутку корисних копалин, було прийнято рішення про створення спільної гірничодобувної компанії між Зімбабве і Білорусією. Ми будемо займатися найрізноманітнішими корисними копалинами. Що знайдемо – відкопаємо”, – розповів Шейман в інтерв’ю державному телебаченню.

Проте, соратник Лукашенка “забув” згадати ще двох людей, які були з ним в делегації. Вони обидва були представлені в місцевих ЗМІ як радники Шеймана. Перший – Сергій Шейман, син Віктора Шеймана. Другий – бізнесмен Олександр Зінгман.

Зінгман має неоднозначну репутацію. Його неодноразово публічно називали торговцем зброєю. У березні цього року Зінгман був затриманий в Демократичній Республіці Конго. Відео затримання незабаром розлетілося по Інтернету.

Дванадцять днів по тому Зінгман був звільнений без будь-яких підозр. У заяві, поширеній самим бізнесменом, говорилося, що африканські державні ЗМІ повідомили про те, що він прибув в Конго, щоб організувати державний переворот. Зінгман категорично заперечує будь-який зв’язок з торгівлею зброєю.

Олександра Зінгмана заарештували в аеропорту Демократичної Республіки Конго

Тим часом, документи, що просочилися, показують, що він і син Шеймана стояли за “спільною гірничодобувною компанією Зімбабве і Білорусії”.

У 2017 році було створено нову юридичну особу під назвою «Midlands Goldfields Foundation». Компанію зареєстрували в грудні на офшорних Сейшельських островах. Вона була створена за кілька місяців до “сімейного” візиту в Зімбабве. Як видно зі знайдених документів, главами компанії в рівних частках, стали А. Зінгман і С. Шейман.

Сертифікат реєстрації юридичної особи, оформлений на Зінгмана і Шеймана молодшого

Компанія з дуже схожою назвою – «Midlands Goldfields Limited» – 22 грудня 2017 року було зареєстровано в Лондоні. У записах компанії в реєстрі Сполученого Королівства немає ніякого зв’язку з Сейшельським фондом, Зінгманом або Шейманом. Єдиним акціонером компанії названий британець Роберт Майкл Фрідберг.

В ході розслідування виявлено, що імена компаній були схожі не випадково. Серед інших паперів, вдалося ідентифікувати документ, який був підписаний англійцем Фрідбергом, в якому говориться, що лондонська компанія насправді була створена для «Midlands Goldfields Foundation».

Таким чином, лондонська компанія фактично контролювалася Сейшельських фондом, що належить Зінгману і Шейману. Назви обох організацій наводять на думку про те, що офшорний бізнес може бути пов’язаний з золотодобуванням в Африці.

Трохи покопавшись в білоруських компаніях, що здійснюють свою діяльність в Африці (а таких насправді небагато), вдалося виявити зімбабвійську золотодобувну компанію, яка співпрацювала з білорусами. Нею виявилася «Zim Goldfields».

Вона також була представлена в публічному просторі як спільна зімбабвійсько-білоруська компанія. Так що це дійсно було схоже на похідну, про створення якої Віктор Шейман говорив в 2018 році.

«Zim Goldfields» була заснована в квітні 2018 року, приблизно через місяць після візиту Шеймана. У травні того ж року компанія отримала дозволи на розвідку золотих ресурсів на декількох різних ділянках загальною площею близько 60 тисяч гектар.

Частина «Zim Goldfields» дійсно належала зімбабвійській державі. 30% акцій належало державній гірничодобувнійкомпанії «Zimbabwe Mining Development Corporation» (ZMDC). Однак документи з назвою «Zim Goldfields», спільне підприємство двох країн не допускало. 70% акцій «Zim Goldfields» належали лондонській компанії «Midlands Goldfields Limited». Та сама компанія, за якою таємно стояли Зінгман і Шейман молодший.

Бенефіціари «Midlands Goldfields Foundation» (зліва) і структура акціонерів «Zim Goldfields»

Після виявленої інформації синові Шеймана, «ZMDC» і Зінгману були відправлені запити з проханням прокоментувати причетність до офшорної і лондонської компанії. Тільки в адміністрації Зінгмана дали відповідь через свою організацію в Дубаї «Aftrade DMCC».

У першому листі «Aftrade DMCC» категорично заперечували зв’язок Зінгмана з «Zim Goldfields»: “Пан Зінгман не має абсолютно ніяких відносин ні з«Zim Goldfields», ні з «Midlands Goldfields Limited»”, – сказали в «Aftrade DMCC». Компанія також заявила, що задані їй питання створювали враження, що мета полягала в тому, щоб “нашкодити пану Зінгману і «Aftrade DMCC»”. Компанія Зінгмана завершила лист натяками на те, що публікація історії може закінчитися судовим розглядом.

Після запиту додаткових коментарів і надання витягів з документів, що показують відносини Зінгмана з «Midlands Goldfields Foundation», відповідь була вже іншою: “Пан Зінгман не має ніякого відношення до діяльності, інвестицій або фінансових операцій компаній, згаданих в вашій заяві. Пан Зінгман також не пов’язаний з паном Сергієм Шейманом в ділових відносинах або операційних компаніях”. У «Aftrade DMCC» відмовилися коментувати копії поданих документів.

«Midlands Goldfields», як в Лондоні, так і на Сейшельських островах, більше не існує. Обидві компанії були ліквідовані в вересні 2020 року. Це відбулося незабаром після того, як влада Зімбабве заборонила видобуток золота в руслах річок. «Zim Goldfields», якому належав контрольний пакет акцій «Midlands Goldfields», також працював в руслах річок.

У листопаді минулого року, після ліквідації згаданих компаній в Лондоні і на Сейшельських островах, назва «Zim Goldfields» привернула увагу ЗМІ. В кінці 2020 року в районі Мутаса, підрядна організація з Китаю почала засипати відкриті кар’єри на ділянці, що належала «Zim Goldfields» ще до того, як їх покинули всі добувачі. В результаті похованими заживо виявилися десять місцевих працівників, тіла тільки двох з них були знайдені. Родичам цих двох золотошукачів виплатили компенсації в розмірі 955 доларів. Ця новина і згадка про сплату податків в районі Мутаса, стало єдиною появою гірничодобувної компанії «Zim Goldfields» в відкритих джерелах.

Золоті копальні в Зімбабве

Китайські підрядники, які виконували роботи, оголосили, що місцевих працівників-нелегалів попередили про підготовлювані роботи на кар’єрі, а інформація про людей в цьому районі була отримана надто пізно.

Невідомо, кому належав контрольний пакет акцій «Zim Goldfields» під час події. У компанії Зінгмана «Aftrade DMCC» також як і інших адміністраціях замішаних в цьому осіб, не відповіли на прохання прокоментувати інцидент зі смертельним результатом.

Крім того, Зінгман також став фігурантом й іншої незаконної діяльності в Африці. Цього разу його партнером виявився відомий білоруський олігарх Олександр Шакутін.

У 2016 році Зінгман і Шакутін заснували компанію «Afex Company Limited», зареєстровану в Гонконзі. Згідно з документами, основною діяльністю «Afex» була торгівля обладнанням між Білоруссю і африканськими країнами. У тому ж році в Білорусії була заснована компанія «Afex Global», бенефіціаром якої була організація Зінгмана і Шакутіна в Гонконзі. Саме ця компанія, по публічних даних, займалася поставками білоруської техніки в Африку. «Afex Global» визначила як мінімум дві державні білоруські компанії в ролі своїх “воріт” в Африку. В одному з повідомлень також згадувалося, що поставлене обладнання є частиною договору, в якому також бере участь компанія Шакутіна – «Амкодор». Білоруська «Afex Global» ліквідована в жовтні 2018 року. Зінгман і Шакутін відмовилися від бізнесу в Гонконзі в тому ж році, і компанія «Afex Company Limited» була передана зімбабвійському юристу Фараю Мутамангіре.

Шакутін підтвердив, що «Afex» працює в Африці, але заявив, що не знає подробиць діяльності компанії. Він також пояснив, що припинив свою участь в компанії через європейські санкції. Організація Зінгмана «Aftrade», зі свого боку, заявила, що «Afex» і її дочірня компанія в Білорусі “не проводили ніяких торгових операцій” і були ліквідовані.

Велика кількість документів і раніше прихованої інформації було видобуто завдяки «досьє Пандори». Проте, важко повірити, що Лукашенко міг не знати, чим займаються його найближчі соратники. Тим більше, що одним з головних олігархів, замішаних в африканських махінаціях, став його близький друг. А це означає, що Олександр Лукашенко, займаючи пост президента Білорусії, свідомо дозволяв своїм наближеним вести діяльність, використовуючи офшорні компанії, таким чином, обходячи податкове законодавство своєї ж держави.

З іншого боку, Африканський континент залишається досить небезпечним місцем, щоб просто так, навіть з дозволу лідерів африканських країн, вести видобуток золота. Для цього необхідна збройна військова охорона. Не виключено, що пізніше будуть надані докази участі деякої кількості найманців з ПВК Вагнера, які забезпечували охорону працівникам зімбабвійсько-білоруської компанії. Якщо така інформація підтвердиться, то стане зрозуміло, що інтереси Путіна в Африці охоплюють значно більші території, ніж є зараз.

Завдяки численним розслідуванням, в тому числі цьому, видно, що підсанкційна Росія і Білорусія використовують офшорні компанії, щоб приховати реальні доходи з африканських країн, частина яких йде в кишені ПВК, а інша частина – на особисті рахунки президентів і їхніх наближених.

Джерело.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *